Михаїл Булгаков - Майстер і Маргарита

…на Земляному валу… — Земляний вал — вулиця, частина Садового кільця (див. прим. [8]) між Садовою-Чорногрязькою вулицею (від площі Земляний вал) та Таганським майданом, проходить по лінії знесеного оборонного валу (ХІІ-ХІV ст. ст.), який колись оточував Москву.

У цих сімох золотих лапах палилися грубі воскові свічки. — Йдеться про золотий семираменний свічник (євр. [менора]) — символ самого Бога, світла світу, сім свічок менори означають сім днів творіння; у християнстві — символ сімох церков (Об. 1: 20). Зображення такого семисвічника міститься на тріюмфальній арці Тита в Римі на честь взяття та зруйнування Єрусалима внаслідок Юдейської війни 66–73 рр. н. е. (див. також прим. [349]). Наявність саме такого свічника у житлі диявола відповідає його ролі оскаржителя людини перед Богом — на цьому засновку побудована фабула роману.

…на <���…> грудях Волянда <���…> з темного каменю карбованого жука на золотому ланцюжку… — Амулет у вигляді фігурки жука-гнояка (скарабея) у Давньому Єгипті символізував відродження, перетворення зла (гною, яким живиться жук) на добро — відновлене життя. Скарабей з блакитного каменю був символом мужности, сили й витривалости, з темного каменю — оберегом від хвороб, особливо гнійних (див. прим. [292]).

Вилізай, окаянний ґансе! — Ґанс (нім. Gans — гусак, дурень, дурник) — одна з середньовічних німецьких назв блазня.

Кіт у чоботях буває лише в казках… — Йдеться про казку французького письменника Шарля Перро (Charles Perrault, 1628–1703) «Кіт у чоботях» (1697).

…низку щільно впакованих силогізмів… — Силогізм (гр. συλλογισμός) — у логіці дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження-висновок.

…такі знавці, як Секст Емпірик, Марціян Капелла, а може, хтозна, й сам Аристотель. —

Секст Емпірик (гр. Σέξτος ο ’Εμπειρικός, лат. Sextus Empiricus, II–III ст. н. е.) — давньогрецький філософ, який систематизував вчення скептицизму, лікар за фахом.

Марціян Капелла (Марціян Міней Фелікс Капелла — Martianus Minneus Felix Capella, кінець IV — початок V ст. н. е.) — римський адвокат з Картагени, письменник та поет, творчість якого справляла значний вплив на культуру та філософію Европи аж до пізнього середньовіччя.

Аристотель (гр. ’Αριστοτέλες, лат. Aristoteles, 384–322 р. до н. е.) — давньогрецький філософ та вчений-енциклопедист, творець всеосяжної системи грецької науки, засновник сучасного природознавства, глава перипатетичної школи, вчитель Александра Македонського.

…пішаки-ляндскнехти з галябардами… —

Ляндскнехт (нім. Landsknecht) — найманий солдат німецької піхоти XV–XVI ст. ст., найманець, леґіонер.

Галябарда (фр. hallebarde, від нім. Helmbarte: Helm — руків’я, топорище та Barte — сокира) — середньовічна січна зброя, спис або довге топорище з насадженою на нього сокирою у вигляді півмісяця.

Я, мабуть, недочув, мій метре… — Метр (фр. maître) — пан, хазяїн, владика, повелитель, учитель, майстер тощо — звертання, що підкреслює вищий статус особи, до якої звертаються та підпорядковане положення того, хто звертається.

Наближені твердять, що це ревматизм, <���…> та я маю велику підозру, що цей біль у коліні залишено мені на згадку однією чарівною відьмою, з якою я близько спізнався… — Ці слова Волянда разом з іншими деталями опису персонажу (різні очі, біль у коліні, кульгавість, голос, що « давав відтяг у харчання », колір шкіри обличчя, « немовби спаленого засмагою », тривалий перебіг хвороби) суґерують діягноз: застаріле захворювання на сифіліс (вторинні пранці). На симптомах цієї хвороби лікар-венеролог Булгаков знався добре, тому будь-який випадковий збіг ознак захворювання виключається (А. Н. Барков. Роман Михайла Булгакова «Мастер и Маргарита»: альтернативное прочтение. — Киев: САО «Текна А/Т», 1994. — С. 256–259).

…у Брокенських горах, на Чортовій Катедрі. — Йдеться про гору Брокен (Brocken) у Гарцьких горах поблизу містечка Верніґероде (Німеччина). При низькому положенні сонця люди, що стоять на вершині цієї стрімкої гранітної гори (висота 1141 м), відкидають величезні, оточені райдужним облямуванням силуети на шар хмар або туману, розташований під горою — явище, що дістало назву «Брокенських привидів» (Brockengespenst). Гора віддавна вважається місцем щорічних збіговисьок відьом (шабашів) або вальпуржиних ночей (Walpurgisnacht) проти 1 травня. Гора зображена Ґете у сцені вальпуржиної ночі в його драмі «Фауст».