Блекстон
«І знов
Усі готові битися до смерті,
І звів над головою лютий Родмонд
Гарпун свій влучний із зубцями». [40] Фолконер, Уїльям (1732–1769) — англійський поет; його популярна свого часу поема «Загибель корабля» вийшла в світ у 1762 р.
Фолконер. «Загибель корабля»
«Стрімкі ракети місто освітили
І з громом мчали в небеса щосили.
Немовби ніч на хвилю стала днем:
Якщо вода зрівняється з вогнем —
Так води моря прагнуть догори,
Коли в завзятті радісної гри
Кит до небес здіймає їх фонтаном». [41] Каупер, Уїльям (1731–1800) — англійський поет.
Каупер. «На відвідини королевою Лондона»
«При першому ударі з серця могутнім струменем потекла кров. Витекло близько п'ятнадцяти галонів». [42] Хантер, Джон (1728–1793) — англійський анатом і хірург.
Джон Хантер. «Звіт про розтин туші кита (невеликого за розміром)»
«Аорта кита переважає за розміром найтовщу водопровідну трубу біля Лондонського мосту, і швидкість, з якою тече вода по цій трубі, є набагато меншою від швидкості кров'яного струменя, який біжить із китового серця». [43] «Теологія» — твір англійського філософа і богослова Уїльяма Пейлі (1743–1805).
Пейлі. «Теологія»
«Кит — це ссавець, який не має задніх кінцівок». [44] Кюв'є, Жорж (1769–1832) — видатний французький учений, зоолог і палеонтолог.
Барон Кюв'є
«На сорок градусів південніше ми побачили кашалотів, але не починали полювання до 1-го травня, коли море просто кишіло ними».
Колнет. «Плавання з метою подальшого розширення китобійного промислу»
«У глибині підводній миготіли,
у грі веселій та у лютій битві,
морські створіння різних барв і форм,
яким немає назви в нашій мові,
яких ніхто із моряків не бачив, —
від страховидного Левіафана
до найдрібніших, наче комашня,
що мерехтить у кожній краплі моря.
За покликом таємного чуття
Вони свій шлях знаходять в океані,
У моторошній та безладній пустці,
Де щохвилини їх чекає смерть —
Кити, акули та підводні змії,
Озброєні пилою і мечем
І рогами та іклами кривими». [45] Монтгомері, Джеймс (1771–1854) — англійський поет, дотримувався радикальних політичних поглядів; цитована поема відноситься до 1827 р.
Монтгомері. «Світ перед потопом»
«Володаря риб ми шануємо дуже.
Чи штиль, а чи буря — йому все байдуже!
В Атлантиці всій — від краю до краю —
Такого кита не було і немає.
Рибини такої, кажуть люди,
У світі цім не було й не буде!» [46] Лемб, Чарлз (1775–1834) — англійський письменник і критик.
Чарлз Лемб. «Тріумф кита»
«Літа 1690 кілька чоловік стояли на високому пагорбі і дивилися, як кити виграють та пускають фонтани; і один чоловік мовив, показуючи рукою на морський простір: це зелені лани, де діти наших онуків добуватимуть свій хліб». [47] Мейсі, Обед (1780–1821) — у п'ятому поколінні потомок Томаса Мейсі (1608–1682), першого білого мешканця острова Нентакет.
Обед Мейсі. «Історія Нентакету»
«Я збудував оселю для себе й Сюзанни і замість готичного склепіння брами прилаштував щелепу кита».
Готорн. «Оповіді, переказані двічі»
«Вона прийшла до мене порадитися щодо пам'ятника чоловікові, якого вона кохала в юні роки і якого років сорок тому вбив кит у Тихому океані».
Там само
«Ні, сер, це Справжній кит, — відповів Том, — я бачив його фонтан; він випустив у небо дві веселки, такі гарні, що замилують око будь-якого християнина. Ця тварина повна лою, наче діжка із спермацетом». [48] Купер, Джеймс Фенімор (1789–1851) — американський письменник, автор відомих пригодницьких романів.
Купер. «Лоцман»
«Нам подали різні газети, і, переглядаючи берлінські театральні новини, ми дізналися, що там виходять на сцену морські страховиська і кити». [49] Еккерман, Іоганн Петер (1792–1854) — з 1822 по 1832 р. особистий секретар Гете; випустив у 1848 р. книгу «Бесіди з Гете».
Еккерман. «Бесіди з Гете»
«Заради бога, містере Чейс! Що трапилося?» — Я відповів: «Корабель налетів на кита, і в корпусі пробоїна».
«Описання загибелі китобійного судна «Ессекс» з Нентакету, на яке напав у Тихому океані великий кашалот; складено Оуеном Чейсом з Нентакету, старшим помічником капітана на зазначеному кораблі». Нью-Йорк, 1821
«Матрос стояв на високій щоглі,
І дужчав вітер нічний,
І місяць зорив ясний:
Мов синій фосфор, сяяв слід
Там, де плив у темряві кит». [50] Сміт, Елізабет Оукс (1806–1893) — американська письменниця.
Елізабет Оукс Сміт
«Загальна довжина линів, витравлених з усіх вельботів, що полювали тільки на одного кита, становила 10 440 ярдів, або близько шести англійських миль…
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу