Герман Мелвіл - Мобі Дік, або Білий кит

«Течії і китобійний промисел». Звіти Американської дослідницької експедиції

«Можливо, прогулюючись околицями Лондона або ще деінде, ви помічали довгі вигнуті кістки, що стирчать із землі у вигляді арок над брамою чи над входом в альтанку; і вам, певно, казали, що це китові ребра». [57] «Розповіді про промислове плавання в Арктичному океані» — видані в 1926 р. Робертом Джіллісом.

«Розповіді про промислове плавання в Арктичному океані»

«І тільки тоді, коли вельботи повернулися після гонитви за китами, втікачі зрозуміли, що їхній корабель потрапив до рук клятих дикунів, що були членами його команди».

Звіт преси про те, як було втрачено, а потім відвойовано китобійний корабель «Злий дух»

«Усім відомо, що мало хто з екіпажу китобійця (американського) повертається додому на тому самому кораблі, на якому вийшов у море». [58] «Плавання на китобійному судні» — звіт Джеймса Родса (1848).

«Плавання на китобійному судні»

«Раптом із води виринула велетенська туша і підплигнула вгору. Це був кит». [59] «Міріам Коффін» — популярний у першій половині XIX ст. роман Джозефа Харта, присвячений нентакетським китоловам.

«Міріам Коффін, або Рибалка — ловець китів»

«А також, припустімо, вам пощастило загарпунити кита; то як би ви впоралися із спритним диким трирічним китом за допомогою самої лише мотузки, прив'язаної до його хвоста?» [60] «Кістки й ганчір'я» — збірка різних невиданих матеріалів і уривків, що стосуються морських подорожей; вийшла в Бостоні в 1842 р.

«Кістки й ганчір'я». Розділ про китобійний промисел

«Якось я мав нагоду спостерігати за двома такими чудищами (китами), мабуть, самцем і самицею, що повільно пливли одне за одним так близько від порослого буковими гаями берега (Вогненної Землі), що, здавалося, до них можна було докинути каменем». [61] «Подорож натураліста» — мається на увазі «Подорож навколо світу на кораблі «Бігль»» великого англійського ученого-натураліста Чарлза Дарвіна (1809–1882).

Дарвін. «Подорож натураліста»

«Табань!» — скрикнув старший помічник капітана, коли озирнувся і побачив просто над носом шлюпки роззявлену пащеку кашалота, що загрожував їм неминучою смертю. — «Табань, хто жити хоче!» [62] «Вортон — Смерть китам, або Гордість Тихого океану» — книга Гарі Холліарда; видана в Бостоні в 1848 р.

«Вортон — Смерть китам» Нентакетська пісня Пісня китобоїв

Можете звати мене Ізмаїл [63] Ізмаїл — за біблійним міфом, син Авраама. У книзі Буття про нього ангел Господній сказав: «Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами» (Буття 16:12). . Кілька років тому — байдуже, коли саме, — з'ясувалося, що в моєму гаманці майже порожньо, а на землі не лишилося нічого, що могло б мене цікавити; і тоді я вирішив сісти на корабель і трохи поплавати, щоб побачити світ і з його водного боку. Для мене це перевірений засіб розвіяти смуток і покращити кровообіг. Щоразу, коли я помічаю похмурі зморшки в кутику свого рота; щоразу, коли на душі в мене настає вогкий, холодний листопад; щоразу, коли я спіймаю себе на тому, що почав зупинятися перед вітринами гробарів і проводжати кожну жалобну процесію, що потрапила на очі; а особливо тоді, коли іпохондрія заволодіє мною настільки, що лише мої суворі моральні переконання, що ними я керуюся в житті, не дозволяють мені свідомо збивати на вулиці капелюхи з перехожих, — я розумію: час мені рушати в море — і мерщій. Це в мене замість кулі і пістолета. Катон [64] Катон Молодший, або Утічеський (95–47 до н. е.) — зазнавши поразки в боротьбі проти Цезаря за збереження республіки, покінчив життя самогубством. Згідно з Плутархом, перед смертю читав діалог Платона «Федон», що містить міркування про смерть і безсмертя душі. У подальших розділах Ізмаїл неодноразово (див. гл. 35, 55, 75) співвідносить свої дії з вченням Платона про вище благо і прагматичною етикою стоїцизму, що проповідувала відмову від життєвих благ, самовладання, стійкість. з філософським виглядом кидається грудьми на меч, а я спокійно піднімаюся на борт корабля. І в цьому немає нічого дивного. Люди цього не усвідомлюють, але багато хто якоїсь несподіваної миті починає сприймати океан майже так само, як я.

Читать дальше