Понімірський доти сидів тихо, ніхто на нього не звертав уваги, отож і не помітили, яка іронія світила на його обличчі. Жорж мовчки прислухався і нарешті не витримав. Тепер він сміявся, аж тіпався на стільці.
— З чого ви смієтесь? — ображено спитав воєвода.
Жорж схопився, урвав сміх, кілька разів намагався вставити монокль, але руки в нього так тремтіли, що не міг дати собі з ним ради. Був схвильований і обурений вкрай.
— З чого? Не з чого, панове, а з кого! З вас сміюся, з вас! З усього нашого суспільства, з усіх моїх дорогих земляків!
— Пане!..
— Мовчать! — зарепетував Понімірський, і його бліде обличчя хворобливої дитини почервоніло од люті. — Мовчать! Sapristi! З вас я сміюся! З вас! Еліта, цвіт суспільства! Ха-ха-ха!.. Так от заявляю вам, що ваш державний діяч, ваш Цінціннат, ваша велика людина, ваш Никодим Дизма — це звичайний шахрай, який водить вас за ніс, спритний мерзотник, фальшівник і водночас цілковитий кретин! Ідіот, що не має ні найменшого уявлення не тільки про економіку, але й про правопис. Це хам, неотесаний гевал без будь-яких ознак навіть елементарної освіти. Придивіться до його мужицької морди і вульгарних манер. Це ж істий тупак, абсолютний нуль! Даю слово честі, що він не тільки ні в якому Оксфорді ніколи не був, але й жодної мови не знає! Вульгарний темний тип з великої дороги, з моральністю карманника. Sapristi! Невже ви не бачите цього? Я невдало сказав, що він вас водить за ніс! Ви самі підняли це бидло на п’єдестал! Ви! Люди, позбавлені всяких розумних критеріїв! З вас я сміюся, глупаки! З вас! Чернь!..
Нарешті йому пощастило вставити монокль. Окинув усіх зневажливим поглядом і, грюкнувши дверима, вийшов.
Доктор Литвинек перелякано і здивовано глипав очима на присутніх: на кожному обличчі застиг збентежений погляд, повний співчуття.
— Що це означає? — запитав. — Хто такий цей чоловік?
— Вибачте, пане директоре, — обізвалася пані Пшеленська, — це мій небіж, швагер президента. Звичайно буває спокійний… він не сповна розуму.
— Божевільний, — пояснив воєвода.
— Бідолашний хлопець, — зітхнула панна Чарська.
— А-а, — всміхнувся доктор Литвинек. — Ну звісно, божевільний.
Лазенки — район Варшави.
Керцеляк — базар у Варшаві.
Kinderstube (нім.) — букв.: дитяча кімната; тут — вихованість.
Virtuti Militari — орден «За воєнну доблесть».
Sapristi (франц.) — хай йому чорт!
Splendid isolation (англ.) — прекрасна самотина.
un coup d’etat (франц.) — державний переворот.
au courant (франц.) — в курсі.
Прага, Константін — передмістя Варшави.
Валькірії — діви-богині із стародавньо-скандінавської міфології, які разом із героями-воїнами брали участь у битвах.
brusque (фр.) — різкий, грубий.
Криниця — курортна місцевість.
Isn't it, old boy? (англ.) — Правда ж, старий?
Уes (англ.) — Так.
Мania grandiosa (лат.) — манія величі.
«Бон тон» (фр. bon ton) — гарний тон.
F — сьома літера польського алфавіту.
Вокульський — герой роману Б. Пруса «Лялька», заповзятливий підприємець, в образі якого поєднуються риси романтика і носія ідей капіталістичного прогресу.
Неккер, Жак — популярний у буржуазних колах французький фінансист і політичний діяч XVIII ст., який був міністром фінансів Людовіка XVI.
A propos (франц.) — до речі.
Кармазинники (іст.) — польська родова шляхта.
Скажіть, будь ласка, пане президенте… (нім.) Ах, вибачте. (франц.)
Mais non (франц.) — Та ні.
die Oekonomie (нім.) — економіка.
par ехешріе (франц.) — наприклад.
Інвенція — винахідливість; інтенція — намір, бажання щось зробити.
esprit d’a propos (франц,) — дотепність.
Людина comme il faut (франц.) — високопорядна людина.
Етранжер (франц. etranger) — іноземець.
Terra est rotunda (лат.) — земля кругла.
Пейотль — сильнодіючий наркотик; виготовляється з одного з різновидів мексиканського кактуса.
Плаке — вироби з простого металу чи дерева, покриті тонкою бляхою коштовних металів або платівками з цінних гатунків дерева.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу