Жоржи Амаду - Дона Флор та двоє її чоловіків

Фейжоада (порт. feijoada , від feijão — квасоля) — традиційна для португаломовних країн страва з квасолі, м’яса та фарофи (маніокового борошна).

Каріока — жителька Ріо-де-Жанейро.

Рабата — рагу з бичачого хвоста з овочами та духмяними приправами.

Канжика — каша з кукурудзяного борошна.

Спіричуел (або спіричуелс, англ. Spirituals, Spiritual music ) — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афро-американського музичного фольклору.

Гафіейра — танцювальний майданчик, де танцюристи та танцювальні гурти експериментують з різними стилями.

Еґум — в африканських релігіях термін, що означає душу або дух померлого.

Шанґо — бог грому, блискавки та дощу.

Сельва — вічнозелені вологі екваторіальні ліси Південної Америки.

Non plus ultra (лат.) — щось неперевершене, крайня межа.

Фарофа — смажене маніокове борошно зі спеціями.

Канжика — солодка страва традиційної бразильської кухні з особливого різновиду солодкого білого попкорну, яку готують на святкування червневого дня святого Іоанна.

Памонья — страва з кукурудзяної пасти, яку подають на кукурудзяному чи банановому листі. Буває і солодка, і солена.

Мануе — кукурудзяні або маніокові коржики.

Ферободо — колективний вуличний народний танець.

Луїзіада — поема класика португальської літератури Луїса де Камоенса (1524–1580).

2 липня 1823 р. бразильці звільнили від іноземної окупації місто Сан-Салвадор (Баїю), що було колись столицею країни.

Ришуельська битва — битва 11 червня 1865 р. у гирлі річки Ришуело між бразильськими та парагвайськими військовими кораблями, що закінчилося перемогою бразильців.

Флердоранж — (франц. fleurs d’orange — «квіти апельсина») — білі квіти помаранчевого дерева або штучні квіти такого ж вигляду, якими прикрашають зачіску нареченої або весільний букет.

Сертау — інколи сертани (порт. sertão , мн. sertões — малонаселена, віддалена глушина) — дуже суха місцевість в пн-сх регіоні Бразилії на території штатів Алаґос, Баїя, Пернамбуку, Параїба, Ріу-Гранді-ду-Норті, Сеара і Піауї, що охоплює більшу частину цих штатів, крім прибережної зони.

Кіндим (порт. quindim ) — тістечко з яєчних жовтків, кокосової стружки та цукру.

Каатінґа (порт. caatinga ) — запозичення з мов тупі-гуарані: каа («ліс»), тінґа («білий»), букв. «білий ліс», низькорослі посухостійкі ліси Бразилії.

Акаса (порт. acaçá ) — каша з рисового та кукурудзяного борошна.

Пітанґа — суринамська (бразильська) вишня, тропічне деревце, поширене в азіатських широтах і Латинській Америці; його плоди за смаком та ароматом нагадують вишню.

Копрофілія — форма сексуальної поведінки, коли статеве збудження і задоволення досягається через маніпуляції з калом партнера.

Мунгунза — солодка традиційна бразильська страва з дрібно перемеленої кукурудзи, звареної на кокосовому або коров’ячому молоці з додаванням кориці та гвоздики.

Прадо Валладерас ( Clarival do Prado Valladares , 1918–1983) — лікар, вчитель, прозаїк, поет, дослідник і мистецтвознавець. Син одного з найвідоміших лікарів Баїї, професора Антоніу до Прадо Валладераса.

Сія — скорочення від «сеньйора».

Moiré fauve — тонкий муар ( франц .).

Амалá — традиційна страва з олією денде та морепродуктами для вшанування Кандомбле.

Lalorixá — слово, яке використовують у багатьох афро-бразильський релігіях, зокрема, у кандомбле, для позначення лагідного звертання до матері, берегині сімейного вогнища, «Мати божества».

Babalorixá — «Батько божества», господар дому, чоловічий еквівалент іялоріші у релігійних традиціях кандомбле.

Babalaô — Awo Baba або Awo — «Батько таємниць», знахарі та мудреці в традиції кандомбле.

Ia-quequerê — друга за значимістю після іялоріші та бабалоріші людина в сімейному колі кандомбле.

Obás de Xangô — почесний титул міністра, що присвоюється друзям основних хранителів території кандомбле.