Жоржи Амаду - Дона Флор та двоє її чоловіків

1951–1955

1951 року до президентства повертається Жетуліо Варґас, цього разу шляхом прямих виборів. Того ж року Жоржі Амаду отримує премію Сталіна в Москві. У Празі народжується донька Палома. 1952-го Жоржі з сім’єю повертаються в Бразилію та осідають у Ріо-де-Жанейро. На час маккартизму письменник стає персоною нон ґрата у Сполучених Штатах, а його творчість забороняють. 1954-го Жетуліо Варґас накладає на себе руки. Того ж року Жоржі Амаду обирають президентом Бразильської асоціації письменників, виходить друком його «Підземелля свободи» ( Os subterrâneos da liberdade ). Жоржі Амаду відходить від комуністичного мілітаризму.

1956–1960

1956 року Жуселіно Кубічек стає президентом республіки. В лютому Микита Хрущов критикує правління Сталіна на XX з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу. Жоржі Амаду виходить із лав партії. 1957 року Радянський Союз запускає в космос перший штучний супутник. Популярною стає босанова з Жоао Жілберту, Нара Леау, Антоніо Карлос Жобімом та Вініцієм де Мораєсом. 1958 шалений успіх має твір Жоржі Амаду «Ґабріела, гвоздика та кориця» ( Gabriela, cravo e canela ), за який письменник отримує низку премій. Цей роман започатковує новий етап у творчості Жоржі Амаду, в основу якого лягла дискусія про метисацію та синкретизм. 1959 року починається війна у В’єтнамі. Жоржі Амаду отримує звання «Оба Аролу» в Аксі Опо Афонжа. Попри те, що він був «невідступним матеріалістом», письменник таки захоплювався кандомбле і вважав її «радісною та безгрішною» релігією. 1960 року засновано нову федеральну столицю — Бразиліа.

1961–1965

1961 року Жаніу Квадрус заступає на посаду глави Бразилії, але вже в серпні подає у відставку, його наступником стає Жуан Ґуларт. Цього ж року Юрій Гагарін здійснює перший пілотований орбітальний політ навколо Землі на космічному кораблі «Восток». Жоржі Амаду продає право на екранізацію «Ґабрієла, гвоздика та кориця» компанії Метро-Ґолдвін-Маєр, що дозволяє йому збудувати будинок у Ріо-Вермельйо в Салвадорі, де він житиме з родиною від 1963 року аж до самої смерті. Цього ж року його обрано до 23-ї Бразильської Академії літератури. Виходить друком збірка «Старі моряки» ( Os velhos marin-heiros ), до якої входить новела «Дві смерті Кінкаса Водожаха» ( A morte e a morte de Quincas Berro Dágua ) та роман «Капітан далекого плавання» ( O capitão-de-longo-curso ). 1963 року гине президент Сполучених Штатів Джон Кеннеді. «Сінема Ново» зображує північно-східну реальність у таких фільмах як Vidas Secas (1963) Нельсона Перрейри дос Сантоса та Deus e o diabo na terra do sol (1964) Ґлобера Роша. 1964 року внаслідок перевороту Жоау Ґуларта було звільнено з посади, а Умберту Кастелу Бранку стає президентом республіки, ініціюючи воєнну диктатуру, що триватиме два десятиліття. Також цього року виходить друком роман Жоржі Амаду «Пастори ночі» ( Os pastores da noite ).

1966–1970

1968 року Інституційний Закон № 5 обмежує громадянські свободи та політичне життя. У Парижі студенти та молодь виходять на вулиці під гаслом «Забороняти заборонено!». У популярній музиці Баїї процвітає тропікалізм, очолюваний Каа-тану Велозу, Жілберту Жілем, Торкватом Нето і Томом Зе. 1966 року Жоржі Амаду пише роман «Дона Флор та двоє її чоловіків» (Dona Flor e seus dois maridos ), а 1969-го — «Крамничка чудес» ( Tenda dos Milagres ). Того ж року американець Ніл Армстронґ уперше в історії космонавтики ступає на Місяць.

1971–1975

1971 року Жоржі Амаду запросили асистувати в проведенні курсу про його творчість в Університеті Пенсильванії, США. 1972-го виходить друком його «Тереза Батиста прагне жити спокійно» ( Tereza Batista cansada de guerra ), роман, відзначений Школою Самби Лінш Імперіал в Сан-Паулу, що досліджує тему «Баїя Жоржі Амаду». 1975-го роман «Ґабрієла, гвоздика і кориця» екранізовано у вигляді серіалу на TV Globo з Сонією Браґою в головній ролі, а також стартує прем’єра фільму «Пастори ночі» режисера Марселя Камю.

1976–1980

1977 року Жоржі Амаду отримав звання почесного члена колективу Afoxe Filhos de Gandhy в Салвадорі. Цього ж року відбулася прем’єра фільму Нельсона Перейри дос Сантоса за мотивами «Крамнички чудес». 1978 року президент Ернесто Ґейзель скасував АІ-5 та відновив «Габеас корпус». 1979 року президент Жуан Батиста Фіґейреду амністує політв’язнів і вигнанців та відновлює багатопартійність. Того ж року дебютує повнометражний фільм «Дона Флор та двоє її чоловіків» режисера Бруно Баррето. Також до цього періоду належать твори «Тієта до Аґресте» ( Tieta do Agreste , 1977), «Пальмова гілка, погони і пеньюар» ( Farda, fardão, camisola de dormir , 1979), «Мокрий Кіт та Андоринья Сінга» ( O Gato Malhado e a Andorinha Sinhá , 1976), написана в Парижі у 1948 році як подарунок синові.