Сэмюэль Беккет - Уот

Містер Ґорман перебував між містером Кейсом і містером Ноланом, отож йому не треба було напружувати голос.

Ви маєте на увазі того довготелесого сновиду з капелюхом і валізами? закричав містер Нолан.

Містер Нолан подивився на містера Кейса, містер Кейс на містера Нолана, містер Ґорман на містера Кейса, містер Ґорман на містера Нолана, містер Нолан на містера Ґормана, містер Кейс на містера Ґормана, містер Ґорман знов на містера Кейса, знову на містера Нолана, а тоді не на щось чи когось конкретно, а просто перед собою. Так вони й стояли деякий час, містер Кейс і містер Нолан дивилися на містера Ґормана, а містер Ґорман зорив не на щось чи когось конкретно, а просто перед собою, хоча небо так чепурно спадало на пагорби, пагорби — на долину, і все це так прегарно осявалося світанковим промінням, що хоч цілий день шукай, а нічого ліпшого не побачиш.

все її подружнє життя немов суцільне довге простирадло

…

Ган Дон О’Донері, на прізвисько Чорний оксамит, вихований у найкращих традиціях великої щиро національної традиції.

…

Майстер Леопардстаунської портретної школи

…

…

Прищі та чиряки розсудливого Гукера

…

аж до того, що частина дорівнює цілому

…

мертва тиша, тоді шепіт, чиєсь ім’я, пошепки мовлене, з сумнівом, з острахом, з любов’ю, з острахом, з сумнівом, подув зими серед чорних гілок, тихе студене море біля берега стає білим і зітхає, нишком крадеться, квапиться, набухає, котиться геть, помирає, вийшло з нічого, в ніщо повертається

…

…

Уот навчився сприймати і т. д. Цей уривок пояснює бідність, описану в третій частині. Уот не може розповісти про те, що відбувалося на першому поверсі, бо здебільшого там не відбувалося нічого такого, що б не викликало його обурення.

…

зверніть увагу, як не одразу, а поступово Уот усвідомлював Арсенову заяву

…

якось серед ночі Уот лізе на горище.

…

Уот сякає носа.

…

Їжа. Кожного дня полумисок містера Нота — на новому місці. Уот робить позначки крейдою… оскаженілий лауреат

…

темна вона, мов рядно, віялом розходяться примхливі брижі, заціпенілі береги річки, ніщо нерухається

…

хоч би раз народився як слід

…

і во чреві матері тіло вже має душу (Канджіамілла «Священна ембріологія», Папа Бенедикт XIV «До синода Діонісійського», книга 7, розділ 4, пункт 6).

…

семигодинні сутінки

…

він так часто залишав Ірландію і так добре йому від того робилося, що міг би, зрештою, там і лишатися

…

круглий дерев’яний стіл, на якому можна багато чого розмістити, спирається на міцний зрізаний конус, стоїть посередині кімнати, займає весь простір.

…

Zitto! Zitto! Das nur das Publikum nichts Merke! [12] Швидко! Швидко! Аби лише публіка нічого не помітила! (Нім.)

…

під небом, посеред пустирища, яке Уот називає буттям, одна частина якого є нагорі, друга — долі, перебуває Уот. Те, що є перед ним, позад нього та обабіч, не є ні небом, ні пустирищем, і всього того він не відчуває. Хоч би в який би бік він повернувся, скрізь бачив, як існування безмежним темним потоком лине геть від нього, немов ось-ось зіллється десь трохи далі, але перед його очима. Хоча то все був лиш міраж. Небо було темного кольору, на якому, слід зауважити, не було жодного світила. Так, не було. Порожнеча також, це і так ясно, була темного кольору. Власне, і небо, і порожнеча були однаково темного кольору, що аж ніяк не дивно. Уот також набув того самого темного кольору. Колір цей був такий темний, що хтозна, як його ще можна визначити. Інколи він здавався темним безколір’ям, темною сумішшю всіх кольорів, якимось таким дуже темним білим кольором. Але Уотові не подобалися такі слова, як «темний білий», тому він і далі називав свою темряву звичайним темним кольором, чим вона, якщо бути до кінця об’єктивними, не була хоча б тому, що ця темність була така надзвичайно темна, що не підлягала ні під які класифікації