Джозеф Киплинг - Кім

— Але він іще замолодий, Магбубе, йому ж не більше шістнадцяти, еге ж?

— Коли мені було п’ятнадцять, я убив людину і зачав людину, сагибе.

— От непокаяний старий нечестивець! — Крейтон повернувся до Ларгана. Чорна борода кивнула на знак згоди з мудрістю рудої фарбованої бороди афганця.

— Я б його давно використовував, — мовив Ларган, — чим молодший, тим краще. Отому я завжди доручаю стерегти дитині найдорожчі коштовності. Ви мені його присилали на випробування. Я його випробовував усіма способами: він — єдиний хлопчик, якого я не зміг примусити бачити речі.

— У кришталі чи в чорнильниці? — поспитав Магбуб.

— Ні, під моєю рукою, я вам розказував. Такого ніколи ще не було. Це означає, що він досить сильний — хоч ви й вважаєте це дурницями, полковнику Крейтон — щоб примусити будь-кого виконувати його волю. І це було ще три роки тому. Відтоді я дуже багато чому його навчив, полковнику. Я думаю, ви ним розкидаєтеся зараз.

— Гмм! Може, ви й слушно кажете. Але, як ви знаєте, розвідувальної роботи для нього зараз немає.

— Випустіть його, відпустіть, — перебив Магбуб. — Хто ж чекає, щоб лоша відразу тягло вантаж? Дайте йому побігати з караваном, як наші білі верблюденята — на щастя. Я б сам його взяв до себе, але…

— Є невеличка справа, де він може принести користь… на півдні, — мовив Ларган по-особливому закрадливо, опускаючи важкі сині повіки.

— Цим займається Е.23, — швидко відповів Крейтон. — Йому туди не треба їхати. Крім того, він не знає турецької.

— Лише опишіть йому вигляд і запах тих листів — і він принесе їх, — наполягав Ларган.

— Ні, це доросла чоловіча робота, — відповів Крейтон.

Ішлося про специфічну справу щодо забороненого і запального листування між однією особою, яка претендувала на звання найвищого авторитету з питань ісламу по всьому світові, і молодого представника одного князівського роду, якого взяли на око за викрадення жінок із британської території. Мусульманський святитель був пафосним і зухвалим, а молодий князенко просто приндився через урізані привілеї, але не було йому жодної потреби продовжувати листування, яке могло його скомпрометувати. Одного листа навіть здобули, але той, хто це зробив, невдовзі був знайдений мертвим, тіло лежало при дорозі в одязі арабського купця — так зазначив у звіті Е.23, який узяв цю справу.

Ці факти, та ще деякі, що не підлягають публікації, змусили Магбуба і Крейтона похитати головами.

— Дайте йому піти з цим червоним Ламою, — з помітним зусиллям мовив торговець кіньми. — Він любить того старого. Принаймні, він навчиться рахувати свої кроки за допомогою вервиці.

— Я мав деякі справи з тим старим, листовно, — промовив, усміхаючись сам до себе, полковник Крейтон. — А куди він іде?

— Туди-сюди по країні, як і всі ці три роки. Він шукає Річку Зцілення. Чорти б те все ухопили… — Магбуб стримався. — З Дороги він зупиняється у храмі Тіртханкарів або у Будда-Гайї. Потім іде побачитися з хлопцем до мадріси, наскільки нам відомо, хлопця за це карали два чи три рази. Він трохи божевільний, але мирний чоловік. Я його зустрічав. Бабу теж мав деякі справи з ним. Червоні Лами не такі поширені в Індії, щоб можна було втратити його слід.

— Бабу такі цікаві люди, — замислено мовив Ларган. — Знаєте, чого насправді хоче Гарі-бабу? Щоб за його етнологічні дослідження зробитися членом Королівського Товариства. Кажу вам, я передав йому все, що Магбуб із хлопчиком розповіли мені про того Ламу. Гарі-бабу їздить до Бенареса… думаю, що за власний рахунок.

— А я ні, — стисло мовив Крейтон. Він сплачував дорожні витрати Гарі, керований щонайжвавішою цікавістю, хто ж такий цей Лама.

— І за ці пару років він кілька разів звертався до Лами з питаннями про ламаїзм [141] Ламаїзм — форма буддизму, яка практикується у Тибеті. Характерна обширною демонологією та відповідними ритуалами. , танці демонів, замовляння і талісмани. Пресвята Діво! Я б йому сам це все розповів одразу. Думаю, Гарі-бабу стає застарим для Дороги. Йому цікавіше збирати дані про звичаї та традиції. Так, він хоче бути ЧКТ.

— Гарі гарної думки про хлопця, авжеж?

— О, певно що дуже гарної. Ми провели кілька чудових вечорів усі разом у моїй тісній оселі, але думаю, що відпустити його з Гарі в етнологічну роботу — це марне розкидання хлопцем.

— Ні, якщо це буде для першого разу. А що ти скажеш, Магбубе? Дати хлопцеві походити з Ламою з півроку, а там побачимо. Він набереться досвіду.