Джозеф Киплинг - Кім

Кос — міра довжини, у різних регіонах Індії може складати від 2 до 3 англійських миль.

Чамари — позакастові, переважно вичинюють шкури.

Вступний вірш із «Замовляння долі», згодом виданого у «Віршах із книг» (1912). Інший варіант перекладу цього вірша вміщено у збірці «Сім морів» (2015). Переклав Кирило Булкін.

Сансі — кочове плем’я, займається землеробством, скотарством. Вважається приналежним до нижчої касти, оскільки вживає нечисту їжу — ящірок, змій тощо. Мова сансі належить до групи діалектів західної гінді. Із 1911 року належала до так званих «злочинних каст», де всі чоловіки, старші 14 років, за принципом колективної відповідальності мають регулярно відмічатися у поліції через загальну схильність племені до злочинів, найчастіше — крадіжок.

Акалі — войовничі ортодоксальні сикхи. Вони носять яскраво-сині тюрбани.

Чангар — кочове плем’я мусульманської віри, яке мешкає на території сучасного Раждастану та Пенджабу.

Орії — вихідці з області Орісси, нині — штат Орісса.

Каурі — мушля, з якої виробляють прикраси, слугувала дрібною розмінною монетою в колоніальній Індії.

Королева Делі — у ті часи Зіміт Махал, остання королева, яка регулярно намагалася переконати старого короля Багадур-Шаха, що ось-ось потішить його спадкоємцем.

Сіра мавпа — серед почту королеви був такий собі мудрець із сивою бородою — Пір Хасан Аскарі.

Шабаш — інд. чудово, відмінно, як сказали б сучасні однолітки Кіма — класно.

Гі — перетоплене коров’яче масло, один із найпоживніших продуктів у раціоні індусів-вегетаріанців, вважається благословенним продуктом, часто використовується в обрядах, продається у храмах.

Пристав — англ. District Superintendent of Police — очільник поліцейських сил у районі, наразі вжито застарілу назву подібної посади у тогочасній Російській імперії, до складу якої в часи Кіплінґа входила й Україна.

Поліс-валли — етимологічна гра: police (англ.) + wallah — частка, що позначає діяча, police-wallah — поліцейські, рідше — їхні очільники.

Пану — листя бетелю, яке жують як збуджуючий засіб, інколи — з домішками насіння інших рослин, вапна тощо; популярне у країнах Індійського океану.

Епіграф із вірша Кіплінґа «Блудний син» — своєрідної переробки біблійної притчі про блудного сина. Вперше українською вийшов у збірці «Межичасся» (2009). Переклав Віктор Марач.

Фераші — хатні слуги, які розстеляють килими та роблять інші дрібні приготування.

«…потім вітер приніс мелодію» — солдати співають пісню Едварда Гарігана та Девіда Брема, вперше презентовану публіці в Чікаго у 1875 році, відому під назвою «Маліганська гвардія».

Сагиб — пан, у часи Кіплінґа слово вживалося на позначення білої людини, зазвичай — європейця.

Велика блудниця — з «Об’явлення» Івана Богослова. Зневажливе прізвисько католицької церкви, яке іноді використовують щодо неї протестанти.

Пакка — багатозначене слово у гінді, може означати, залежно від контексту, стиглий або готовий, у більш загальному значенні — добірний, добрячий, міцний, справжній.

Євразійці — метиси, діти шлюбів індійських жінок та чоловіків-європейців, часто португальців; у суспільстві перебували окремо як від місцевого населення, так від європейців, останні не надавали метисам посад вище середнього рангу.

Раджпутка — жінка з Раджпутну.

«Школа святого Ксав’є» — св. Ксав’є був священиком, який проповідував у східних країнах і помер у Китаї. Його тіло, поховане на Ґоа, виявилось нетлінним і багато років було відкрите для огляду. Причислений до лику святих, відтак багато католицьких шкіл у Індії носили його ім’я.

Вступний вірш — третя строфа «Пісні Дієґо Вальдеса», головний лейтмотив її — ностальгія. Переклав Володимир Чернишенко.

Lusus naturae — виверт природи (лат.).

Парсі — походить від назви країни Персії, назва народності, яка свого часу перебралася із земель теперішнього Ірану в Індію, рятуючись від примусової ісламізації 17 століття. Гарні ділки, вони швидко сформували невелику, але дуже успішну спільноту.