Луиза Олкотт - Маленькі жінки. II частина

Назва «Вальзора» перекладається з французької як «долина троянд».

Dolce far niente – італійською «щасливе неробство».

Марнославство – один із персонажів релігійно-дидактичної поеми «Подорож пілігрима» англійського письменника і проповідника Джона Беньяна (1628–1688), яку дівчата Марч часто читали в дитинстві.

Джон Рейрі (1828–1866) – відомий американський приборкувач коней, що в 1861 році демонстрував своє мистецтво і в країнах Європи.

Mon frère – французькою «мій брат».

Джеймс Ширлі (1596–1666) – англійський письменник, одним із найвідоміших творів якого є «Леді насолод», рядок з якої і був процитований у книжці.

Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791) – австрійський композитор, що проявив свою геніальність ще дитям, але, на жаль, помер майже в повній самотності та в досить ранньому віці.

Фелікс Мендельсон (1809–1847), Людвіг ван Бетховен (1770–1827), Йоганн Себастьян Бах (1685–1750) – німецькі композитори. Мендельсону, зокрема, належить той самий відомий «Весільний марш».

Пані Гранді – персонаж, що згадується в комедії англійського драматурга Томаса Нортона (17564–1838) «Бог в поміч». В Англії ім’я пані Гранді стало синонімом буржуазної благопристойності, громадської думки, а фраза із п’єси – «Що ж скаже пані Гранді?» – стала звичною у вжитку.

Garçon – взагалі-то французькою це слово звучить як «хлопчик», але тут означає «офіціант».

Франсуа Бонівар (1493–1570) – швейцарський гуманіст, учасник боротьби за звільнення Женеви з-під влади герцогів Савойських. У 1530–1536 роках був ув’язнений в підземелля Шильйонського замку. Він же є героєм поеми Байрона «Шільйонський в’язень». Жан Жак Руссо (1712–1778) – французький письменник і філософ, а «Юлія, або Нова Елоїза» – це роман у листах, написаний Руссо у 1761 році.

Тут знову алюзія на героїв поеми Джона Беньяна «Подорож пілігрима».

Пеготті – няня головного героя роману Чарлза Діккенса «Девід Копперфільд».

Monsieur de Trop – французькою «Пан Зайвий».

Мадам Рекамьє (Джулія Бернар, 1777–1849) – господиня відомого паризького літературного салону.

Аристотель (384–322 до н. е.) – грецький філософ і мислитель, вихователь Олександра Македонського.

Доркас (Тавіфа) – згадувана в Біблії (Діяння Апостолів, гл. 9, вірш 36) благочестива жінка, яка допомагала бідним.

Святий Мартін – єпископ французького міста Тура (близько 371 н. е.). Легенда розповідає, що ще до посвячення в сан, будучи римським солдатом, він одного разу розірвав надвоє свій плащ, щоб віддати половину роздягненому жебракові.

Алківіад (451–404 до н. е.) – грецький полководець і політичний діяч. Сократ (470–399 до н. е.) – давньогрецький філософ. Він часто перестрічав людей та намагався допомогти їм дійти простої істини: «Я знаю, що нічого не знаю».

Родзинковий пудинг зазвичай готували на Різдво. Англійською мовою це звучить як plum pudding , що означає не тільки пудинг із родзинками, але й сливовий пиріг.

Сем Веллер – герой роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу».

Bübchen – німецькою «малюк», «хлопчина».

Джордж Вашингтон (1732–1799) – один з керівників боротьби за незалежність англійських колоній в Північній Америці, перший президент США. Згідно з популярними переказами, будучи ще хлопчиком, він випадково зрубав деревце в саду свого батька, а потім чесно зізнався в провині, сказавши, що «не може збрехати».

Сілезія – трохи глянцева бавовняна тканина для підкладки, діагонально переплетена означає, що тканина йде з косими рубчиками.

У сучасній англійській мові існує тільки однин займенник другої особи you, тобто «ви». Застаріла форма thou – «ти» вживається тільки у поетичній мові, тому Джо каже про сентиментальність. У німецькій мові, як і в українській, є дві форми займенника другої особи однини: більш фамільярне du – «ти» і більш ввічливе Sie – «ви».

Die erste Liebe ist die beste – німецькою «перша любов – найкраща».

Том, Дік і Гаррі – це фігуральний вираз англійської мови, котрий описує перших стрічних, випадкових, або звичайних, пересічних, нічим не примітних людей.