Юрій Цеков - Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950

Здесь есть возможность читать онлайн «Юрій Цеков - Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1989, ISBN: 1989, Издательство: Видавництво художньої літератури «Дніпро», Жанр: Классическая проза, Юмористическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Коментарі та пояснення до творів Остапа Вишні.

Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Денікін Антон Іванович (1872–1947) — генерал-лейтенант царської армії, головнокомандуючий контрреволюційними збройними силами Південної Росії під час громадянської війни. У 1919 р. за допомогою Антанти організував похід на Радянську Росію. В квітні 1920 р. після остаточного розгрому його армії на Північному Кавказі, втік за кордон.

Пілсудський Юзеф (1867–1935) — польський державний і військовий діяч, маршал. У 1918–1922 рр. — диктатор польської буржуазно-поміщицької держави. З 1926 р. — глава «санаційного» режиму.

«Санаційний» режим (від лат. sanatio — оздоровлення) — реакційний диктаторський режим 1926–1939 рр. у Польщі. Відзначався антирадянською спрямованістю.

Готтентоти — народ, що живе в центральних і південних районах Намібії. В 17 — на початку 20 ст. значною мірою винищений європейськими колонізаторами. За оцінками 1983 р. залишилося близько 100 тис. чол., частина в резерваціях.

…дія відбувалася в англо-американській окупаційній зоні… — Ідеться про окупаційну зону в Західній Німеччині після розгрому гітлерівського рейху.

«Тепер я турок — не бандит».Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання газ. «Радянська Україна» для західних областей УРСР). — 1947. — № 5. — С. 2.

Подається за першодруком.

Трумен Гаррі (1884–1972) — президент США в 1945–1953 рр. Один з ініціаторів «холодної війни». За його наказом 1945 р. були скинуті атомні бомби на японські міста Хіросіму й Нагасакі.

«Переміщені» особи — так називали колишніх громадян СРСР, які після війни залишилися на території західних окупаційних зон Німеччини.

Весна-красна

Наша земля! Радянська земля!Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво». — 1945. — 25 січ.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 295–299.

…Львівського воєвудства Ржечі Посполитої Польської… — Автор має на увазі давні часи, коли галицькі землі були загарбані польською шляхтою, а також період з 1921 р. по 1939 р., коли за Ризькою угодою 1921 р. між буржуазною Польщею та РРФСР і УРСР вони перебували в складі Польщі.

Чому це була Австро-Угорщина?.. — Після першого поділу Польщі 1772 р. між Австрією, Прусією і Росією Галичина відійшла до володінь австрійських Габсбургів. Габсбурги — династія, що правила в Австрії в 1282–1918 рр., Чехії та Угорщині в 1526–1918 (з 1867 р. — в Австро-Угорщині), Іспанії та її володіннях в 1516–1700; імператори «Священної Римської імперії» в 1273–1806 рр. (з перервами).

Лохвиця — місто на Полтавщині.

«По ревізії» — водевіль М. Л. Кропивницького.

Понятовський Станіслав Август (1732–1798) — останній король Польщі в 1764–1795 рр., ставленик російської імператриці Катерини II.

Собеський Ян. — Ідеться про Яна III Собеського (1629–1696), короля Речі Посполитої з 1674 р., полководця.

…«чия правда, чия кривда, чиї вони діти…» — Не зовсім точно наведено слова з поезії Т. Г. Шевченка «До Основ'яненка» (1839).

Каїн — за біблійною легендою, один із синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля. (Це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину — «каїнову печать». У переносному значенні — злочинець, вбивця, виродок.

Ленінград і ленінградці.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 10, 11, 28 лип.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 300–311.

С є ченов Іван Михайлович (1829–1905) — російський природодослідник, фізіолог, почесний член Петербурзької Академії наук з 1904 р.

Бехтер є в Володимир Михайлович (1857–1927) — російський радянський невропатолог, психіатр, психолог.

Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський радянський фізіолог, академік з 1907 р.

Смольний — історико-революційна і архітектурна пам'ятка в Ленінграді. У дні Жовтневого збройного повстання — штаб революційних сил. Архітектурний ансамбль Смольного складається з колишнього Смольного інституту шляхетних дівиць, Смольного монастиря з собором; біля входу на територію Смольного — пропілеї; перед Смольним — пам'ятник В. І. Леніну, бюсти К. Марксу і Ф. Енгельсу.

«Мідний вершник», «Первому — Вторая»… — Ідеться про пам'ятник Петру І, поставлений в Петербурзі в роки царювання Катерини II. Остап Вишня згадує ці назви пам'ятника за асоціацією з назвою поеми О. Пушкіна «Мідний вершник» та рядками із сатиричної поеми Т. Шевченка «Сон»:

А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки. Якимсь листом
Голова повита.
Кінь басує, от-от річку,
От… от… перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — Вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той Первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Втораядоконала
Вдову сиротину.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950»

Обсуждение, отзывы о книге «Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x