Юрій Цеков - Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950

«По опеньки ходила, — цитьте!» — Слова з української народної пісні.

УПА (Українська повстанська армія) — військові формування оунівців, створені 1943 р. на тимчасово окупованій фашистами території УРСР. Чинили терор проти населення західних областей України в перші повоєнні роки.

Самостійна економіка.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 11 серп.

Подається за першодруком.

Боївка СБ — озброєний підрозділ так званої служби безпеки ОУН, своєрідна контррозвідка бандерівських формувань.

«Міністерство фінансів».Уперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 28 серп.

Подається за першодруком.

…тризубисто ікалося. — Натяк на символ «тризуб»: бандерівці привласнили його як «державний знак».

Суверен — носій верховної влади.

Підсуверен — підлеглий суверена.

«Визволителі з самостійної дірки».Вперше надруковано в газ. «Радянський селянин». — 1945. — 14 жовт.

Подається за першодруком.

«Радянський селянин» — газета, орган ЦК КП(б)У. Виходила з 15.04.1945 р. по 17.08.1949 р. в Києві (для селян західних областей України). З 1949 р. — об'єднано з газ. «Тваринництво України» та «Колгоспник України» в газ. «Колгоспне село».

Вільгельм II. — Див. приміт. до твору «Самостійна і ні від кого не залежна історія».

Гетьманські універсали — розпорядчі акти адміністративно-політичного характеру, що їх видавали гетьмани України.

Минуле і сучасне.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 27 листоп.

Подається за першодруком.

Іуда Іскаріотенко. — Див. приміт. до твору «УкрОУНа й УкрОУНці».

Та орав мужик край дороги, // Та воли в нього круторогі, // Гей, цоб, цабе-цабе, // Тр-р-р-р!!! — слова з української народної пісні.

Ще не вмерла ваша дірка.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 4 груд.

Подається за першодруком.

Іслам (інші назви — мусульманство , магометанство ) — одна з релігій. Заснована, за переказами, в 7 ст. пророком Мухаммедом. Поширений у країнах Близького Сходу, Середньої Азії, Північної Африки, Південно-Східної Азії. Основний догмат — поклоніння одному богові — аллаху.

Не німець я тепер, — арап // Здається, добре зодягнувся. // І як воно случилось так — // В арапа я перевернувся. — Письменник пародіює арію Карася з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Хеопс — єгипетський фараон IV династії (27 ст. до н. е.). За характеристикою Геродота, деспот. Піраміда Хеопса в Гізі — найбільша в Єгипті.

…аби «шмат гнилої ковбаси» — натяк на продажництво. Запозичено з поезії Т. Г. Шевченка «П. С.» (1848): «За шмат гнилої ковбаси // У вас хоч матір попроси, // То оддасте».

Самостійна вилуплюється.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 18 груд.

Подається за першодруком.

Лиса гора — історична місцевість на території Києва на південний захід від Видубичів.

Волюнтаризм і волюнтаристи. (Щось, очевидно, з філософії). Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 5. — С. 177–178.

В машинописній копії оригіналу, що зберігається в архіві письменника, дату написання твору не вказано. Вірогідно, що твір написано 1945 р., коли сатирик працював над циклом памфлетів «Самостійна дірка».

Подається за машинописною копією оригіналу.

Волюнтаризм — ідеалістична філософія, що вважає волю першоосновою і творцем дійсності; соціально-політична практика, що, нехтуючи об'єктивні закони історичного розвитку, керується суб'єктивними бажаннями й довільними рішеннями осіб, які здійснюють її.

Раціоналізм — філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання в безмежній силі людського розуму, його здатності пізнавати світ.

«Сватання на Гончарівці» — комедія українського письменника Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.

І чорт відмовляється…Вперше надруковано в газ. «Радянський селянин». — 1947. — 1 січ.

Подається за першодруком.

Вільгельм. — Ідеться про Вільгельма II. Див. приміт. до твору «Самостійна і ні від кого не залежна історія».

Краснов Петро Миколайович (1869–1947) — один з організаторів контрреволюційного заколоту 1917 р., генерал-лейтенант. 1918 р. очолив контрреволюцію на Дону. Після громадянської війни — в Німеччині. В роки другої світової війни співробітничав з фашистами. Страчений за вироком Верховного суду СРСР.