Юрій Цеков: Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950

Петлюра Симон Васильович (1877–1926) — один із ватажків Центральної ради і Директорії. В квітні 1920 р. підписав ганебну Варшавську угоду Директорії з Пілсудським. Після вигнання військ буржуазної Польщі з України втік за кордон.

Німчура. — Діяча з таким прізвищем не існувало. Натяк на зв'язки оунівців з німецькими фашистами.

Мельник Андрій (1890–1966) — один з організаторів і керівників терористичних банд ОУН.

«Дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам» — слова з української народної пісні «Од Києва й до Лубен».

Автокефальність — повне самоврядування церкви, незалежність її від інших єдиновірних церков.

Гурії — в мусульманській міфології — вродливі, вічно юні райські діви.

Оковита — так називали в старовину на Україні міцну горілку високого гатунку.

Варенуха — горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами.

Канчук — нагайка з переплетених ремінців.

Свербигуз — трав'яниста рослина, листки якої вживають у їжу.

Ксьондз — священик римсько-католицької церкви в Польщі.

Цадик — «чудотворець» у хасидів, прихильників релігійного руху, що виник у 18 ст. серед євреїв Польщі та Росії. Віра в їхню (цадиків) релігійну могутність, породжена середньовічними традиціями віри в чаклунів, доходила до ствердження, що цадик може відмінити навіть вирок бога. Цадики встановили спадкоємність своєї влади, наклали на хасидів податок і жили в розкошах за рахунок визискування віруючих.

Тюря — давня російська національна страва, яку готували з борошна і пшона на воді.

«Во саду ли, в огороде» — російська народна пісня.

Українсько-німецька націоналістична самостійна дірка.Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання газ. «Радянська Україна» для західних областей УРСР). — 1945. — № 1. — С. 4.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 260–261.

Самостійний смітник. Вперше надруковано в журн. «Перець» (Видання газ. «Радянська Україна» для західних областей УРСР). — 1945. — № 3. — С. 7.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 275–280.

Сетер — порода мисливських собак.

Куш! Піль! Тубо! — Вигуки, якими привчають мисливських собак виконувати ті чи ті дії.

Палій Семен Пилипович (справжнє прізвище — Гурко: 40-і роки 17 ст. — 1710) — білоцерківський (фастівський) полковник. 1702 р. очолив повстання проти польської шляхти. Брав участь у Полтавській битві 1709 р. на боці росіян.

Фрідріх Великий. — Ідеться про Фрідріха І Барбаросса (бл. 1125 — 1190), короля Німеччини з 1152 р., імператора «Священної Римської імперії» з 1155 р.

Запорозька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася в першій половині 16 ст. за Дніпровими порогами. Найвищим органом влади була — військова козацька рада, яка обирала кошового отамана й іншу козацьку старшину. Діяв козацький військовий суд. Карл Маркс називав Січ «козацькою республікою» (Див.: Архив К. Маркса и Ф. Энгельса. — Т. 8. — С. 154). Запорозьке козацтво відігравало видатну роль у боротьбі народних мас України проти феодально-кріпосницького гніту. В січні 1648 р. запорожці на чолі з Богданом Хмельницьким поклали початок визвольній війні українського народу 1648–1654 рр., тривалий час вели боротьбу проти турецько-татарської агресії.

Російський царизм розглядав Запорозьку Січ як один із осередків антифеодального й національно-визвольного руху українського народу. У червні 1775 р. російська армія зруйнувала Січ. Останнього кошового Петра Калнишевського було ув'язнено в Соловецькому монастирі, де він і помер.

…А на Січі хитрий німець картопельку садить. — Не зовсім точно наведено рядки з твору Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…» Йдеться про заселення Півдня України німцями-колоністами наприкінці 18 та на початку 19 ст.

Групенфюрер — військове звання у фашистській воєнізованій організації СС.

…Взяв би я бандуру, // Взяв би та й загнав… // Бо сам я іздуру // Емігрантом став… — Перекручений текст української народної пісні «Взяв би я бандуру».

Самостійна і ні від кого не залежна історія.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 2 берез.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 266–267.

Фрідріх Великий. — Див. приміт. до твору «Самостійний смітник».

Фрідріх Вільгельм III (1770–1840) — прусський король у 1797–1840 рр.