…Так і підмиває тебе підбігти до клодтівського вороного… — Ідеться про скульптурні групи приборкувачів коней на Анічковому мосту в Ленінграді. Робота російського скульптора П. К. Клодта.
Прокоф'єв Александр Андрійович (1900–1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (1970).
Космічна катастрофа.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 21 жовт.
Подається за виданням: Зенітка. — С. 72–78.
Петро. — Автор має на увазі одного з 12-ти міфічних апостолів, який, за Євангелієм від Матфея, був найближчим учнем Христа.
Бачу, що управдома без трельяжа не переконати… — натяк на хабарницьку натуру кербуда.
…коли в Київ без виклику не можна?! — Починаючи з цієї фрази, письменник піддає нищівній критиці лише зовні сувору тогочасну систему столичної прописки, що нерідко потрапляла до рук корумпованих елементів. Тому на Київ і посунули всілякі пройдисвіти, озброєні фальшивими документами про героїчну участь у війні («що на Чумацькому Шляху ансамблем пісні та танку ворожу групіровку знищили») і накраденим у пожарах війни добром («Повірять, бо документів сила: сорок акордеонів, півтораста ручних годинників і ще якісь там подарунки з Одеси»).
Всехсвятський — український астроном, професор Київського університету.
Такі собі зустрічі й розмови.Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 5. — С. 259–261. В машинописній копії рукопису, що зберігається в архіві письменника, вказано дату написання: «25.ХІ 1945».
Подається за машинописною копією рукопису.
Інститут імені Лисенка. — Йдеться про Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Заснований 1918 р. на базі Музично-драматичної школи М. Лисенка. 1934 р. на базі інституту створено Київську консерваторію і Київський інститут театрального мистецтва.
Кропивницький Марко Лукич (1840–1910) — український драматург, актор, режисер, композитор.
Маруся Богуславка — героїня однойменної історичної драми М. Старицького.
«66» — карточна гра.
…І тільки іноді в «підкидного»! — назва карточної гри.
Вона взяла Гриця та й причарувала.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 28 лист.
Подається за першодруком.
Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді.
Шафер — товариш молодого (жениха), який є головним розпорядником весілля.
«Челсі» — назва відомого англійського футбольного клубу.
Якби моя бабуся встали.Вперше надруковано в журн. «Радянська жінка». — 1946. — № 2–3. — С. 31.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 323–326.
«Очеретом качки гнала» — українська народна пісня.
…Дівчинка й мертвопетлює… — Тобто дівчина робить на літаку т. зв. «мертву петлю», складну фігуру вищого пілотажу.
Рекордсмен.Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 27 квіт.
Подається за першодруком.
Недоуздок — вуздечка без вудил.
Чепіга — рукоятка в плузі.
«Ой ти, Галю…» — українська народна пісня.
Фуражна корова — дійна корова, що одержує додатковий фураж, тобто сухі корми.
«От у нас на хуторі!»Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1946. — № 6. — С. 2.
Подається за виданням: «Збірка фейлетонів». — К. — 1950. — С. 11–13.
Симентальський профіль.Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1946. — № 15–16. — С. 5.
Подається за першодруком.
Симентал — бик симентальської породи, тобто породи великої рогатої худоби полово-рябої, рідше — червоно-рябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.
МТФ — молочно-товарна ферма.
Завмитифика — тобто завідувач МТФ.
Дозвольте помилитись!Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 21 серп.
Подається за першодруком.
Через вісім днів після публікації фейлетону в «Правде» з'явилася редакційна замітка під заголовком «Неправильний виступ газети «Радянська Україна», де безневинні міркування автора про необхідність у сюжеті твору художнього конфлікту тощо, а також його сатиричні кпини з пройдисвітів і пристосуванців, що паразитували на воєнному й трудовому героїзмі народу, були витлумачені грубо тенденційно, за примітивними стандартами вульгарного соціологізму, з демагогією і політичними звинуваченнями літератора в нібито лояльному ставленні до «гнилої аполітичної теорії про право письменників на помилки», тобто «право на відхід від нашої радянської ідеології, право на свободу від критики».
Читать дальше