Джеймс Джойс - Улісc

Чи ж Блум прийняв тоді запрошення на обід, із яким до нього звернувся син, а потім і батько?

Бувши вельми вдячний, із вдячним признанням, зі щирою та вдячливою вдячністю, вдячливо і з подячною приязню шкодуючи, він відмовився.

Чи виявилася в їхній розмові про ці спогади якась третя ланка зв’язку між ними?

Місіс Ріордан, удова з власним капіталом, мешкала в будинку Стівенових батьків від 1 вересня 1888 і до 29 грудня 1891 року, а в роки 1892, 1893 й 1894 вона ж мешкала в готелі «Герб міста», Праша-стрит, 54, власниця місіс Елізабет О’Дауд, де протягом частини 1893 й частини 1894 років була постійною інформаторкою Блума, що жив у тому самому готелі й служив тоді клерком у Джозефа Каффа, Смітфілд, 5, з обов’язками нагляду за комерційними оборудками на розташованому поруч Дублінському скотному ринку, що на Північній кільцевій.

Чи здійснював він для неї якісь особливі справи милосердя?

Іноді, теплими літніми вечорами, він возив її, немічну вдову, що мала скромний, зате власний капіталець, в її інвалідному кріслі на коліщатах, які повільно оберталися, до рогу Північної Кільцевої, навпроти контори містера Гевіна Лоу, де вона залишалася скількись часу, споглядаючи в його однолінзовий польовий бінокль нерозпізнаваних громадян у трамваях, на дорожних велосипедах із тугими пневматичними шинами, у кебах, на тандемах, у власних і найманих ландо, догкартах, бричках, бідах, лінійках, що ходили з міста у Фенікс-парк і назад.

Чому тоді він був здатний зносити ці свої пильнування з більшою незворушністю?

Тому що замолоду він часто засиджувався, стежачи крізь випуклу округлість пістрявого вітража за видовищем нескінченних змін там, на проїжджій частині вулиці, за дво- й чотириколісними засобами пересування, за дво- й чотириногими перехожими, що ковзали швидко, повільно, розмірено, все довкола та довкола круглого ободу крутобокої кулі.

Які помітно відмінні спогади лишилися в кожного з обох про неї, вже вісім літ як упокоєної?

У старшого — її карти й фішки для гри в безíк, її скай-тер’єр, її гадане багатство, замикання надовго в собі й початкова катаральна глухота, а в молодшого — її каганець із кользяної олії перед статуєю Непорочного Зачаття, її зелена й каштанова щітки на честь Чарльза Стюарта Парнелла і Майкла Девітта, її серветки з шовкового паперу.

А чи не лишалося в нього якихось молодильних засобів, що здавалися б іще бажанішими через ці спогади, розказані молодшому товаришеві?

Домашні вправи, які він виконував час від часу, а потім занехаяв, і які Юджин Сендоу в брошурі «Фізична сила та як її можна розвинути» рекомендував спеціально для чоловіків-комерсантів із сидячим різновидом занять; їх належало виконувати перед дзеркалом у цілковитій зосередженості, й то так, аби в роботі брали участь різні групи м’язів, і поступово досягалася приємна міць, іще більша приємна розпруженість, а найприємніше — відродження юнацького сприту.

Чи вирізнявся він у ранній юності якоюсь особливою спритністю?

Хоча підіймання штанги було понад його сили, а повний оберт на турніку — понад його хоробрість, усе ж таки в старших класах школи він міг блиснути взірцевим і тривалим триманням кута на паралельних брусах завдяки незвичайно розвиненому черевному пресові.

Чи котрийсь із них двох робив відверті натяки на національні відмінності між ними?

Жоден не робив.

Якими були, коли звести їх до найпростішого взаємного вираження, Блумові думки стосовно Стівенових думок про Блума та Блумові думки щодо Стівенових думок відносно Блумових про Стівена?

Він думав що він думав що він єврей тоді як він знав що він знав що він не був ним.

Якими були, коли усунути замовчувальні обмеження, відповідні їхні родоводи?

Блум, єдиний уроджений чоловічої стати транссубстанційний спадкоємець Рудольфа Вірага (що згодом став зватися Рудольф Блум) із Сомбатхея, Відня, Будапешта, Мілана, Лондона й Дубліна та Елін Гіггінс, другої дочки Джуліуса Гіггінса (вродженого Кароля) та Фанні Гіггінс (уродженої Геґарті). Стівен, старший із братів, що вижили, чоловічої статі єдиносущний спадкоємець Саймона Дедала з Корка й Дубліна та Мері, дочки Ричарда й Кристіни Гулдинг (уродженої Грір).

Чи були Блум і Стівен хрещені та де й ким, кліриком чи мирянином?

Блум (тричі) превелебним містером Гілмером Джонстоном, Магістром гум. наук, особисто в кумській заміській протестантській церкві Святого Миколая; Джеймсом О’Коннором, Філіпом Гілліганом та Джеймсом Фіцпатриком, сукупно, під водогінною колонкою в селі Свордс (Мечі), а ще превелебним Чарльзом Малоуном, вікарієм, у церкві Трьох Святителів, Ратгар.