Чим урівноважувалися в гаданій рівновазі її розуму ці й подібні їм вади її суджень про людей, місця й речі?
Спостереженою гаданою паралельністю всіх перпендикулярних плечей усіх урівноважувальних пристроїв, істинність якої стверджувалася будовою. Противагою її тонкого судження про одну людину свідченню досвіду.
Як він намагався вилікувати цей стан відносного невігластва?
По всякому. Залишаючи на помітному місці певну книжку, розгорнуту на певній сторінці; даючи пояснення натяками, в розрахунку на пробудження прихованого в ній знання; відкрито висміюючи в її присутності невіглаські промахи кого-небудь з відсутніх.
Який успіх мали його спроби прямих повчань?
Вона вловлювала не повністю, а частково, з цікавістю слухала, з подивом осягала, ретельно повторювала, пригадувала з труднощами, легко забувала, повторно пригадувала з острахом, повторно повторювала з помилками.
Котрий метод виявився найдієвішим?
Непряме навіювання, що зачіпало її особисту зацікавленість.
Приклад?
Їй не подобалися ні парасолька, ні дощ, йому подобалося, коли жінка з парасолькою, їй не подобалося в новому капелюшку під дощ, йому подобалося, коли жінка в новому капелюшку, він купує нового капелюшка в дощ, вона виходить у новому капелюшку під парасолькою.
Приймаючи аналогію, приховану в притчі його гостя, які він навів приклади великих пополонних діячів?
Трьох шукачів чистої істини: Мойсея Єгипетського, Мойсея Маймоніда, автора «Море Небукім» («Проводиря заблуканих») та Мойсея Мендельсона, настільки великих, що від Мойсея (Єгипетського) до Мойсея (Мендельсона) не було рівних Мойсею (Маймонідові).
Яке твердження висловив, із застереженням, Блум стосовно четвертого шукача чистої істини, прозваного Арістотелем і згаданого, з дозволу господаря, Стівеном?
Що згаданий шукач був учнем якогось равина-філософа {888} , чиє ім’я не визначено.
Чи були згадані інші анапокрифічні уславлені сини закону й діти обраного та відкинутого племені?
Фелікс Бартольді Мендельсон (композитор), Барух Спіноза (філософ), Мендоза {889} (боксер), Фердинанд Лассаль (реформатор і дуелянт).
Які віршові фраґменти давньоєврейською та давньоірландською мовами були, з модуляціями голосу й з перекладом тексту продекламовані гостем господареві й господарем гостеві?
Стівеном: suil, suit, suil arun, suil go siocair agus, suil go cuin (іди, іди, іди своїм шляхом, іди безпечно, йди обачно).
Блумом: Kifeloch, harimon, rakatejch m’baad l'zamatejch (твої ланіти поміж твоїх кіс мов половинки гранатового яблука [443] ).
Як вони здійснювали графічне зіставлення звукових символів обох мов, додатково до усного порівняння?
На передостанній чистій сторінці книжки низької літературної вартости із заголовком «Принади гріха» (яку видобув Блум, зманіпулювавши нею так, що її горішня обкладинка законтактувала з площиною стільниці), за допомогою олівця (наданого Стівеном), Стівен написав ірландські літери, відповідні латинським g, е, d, m , простим і зміненим, а Блум, своєю чергою, написав єврейські літери гімел, алеф, далет і, не мавши у своєму розпорядженні мем , замінив його буквою коф , пояснивши їхні арифметичні значення як порядкових і кількісних числівників, а саме: 3, 1, 4 і 100 .
Були обізнаності обох їх у кожній з цих мов, мертвій і відроджуваній, теоретичними чи практичними?
Теоретичними, через обмеженість синтаксисом і деякими випадковими граматичними правилами і практичне вилучення словникового запасу.
Які точки дотику існували поміж цими мовами й поміж народами, що розмовляли ними?
Наявність гуттуральних звуків, діакритичних придихів, вставних і службових літер в обох мовах; їхня прадавність, позаяк обидві викладалися через 242 роки після потопу на землі Сеннаар, у семінарії, заснованій Феніусом Фарсахом, нащадком Ноя, прародителя Ізраїля, і предком Гебера й Геремона, прабатьків Ірландії {890} ; їхні археологічна, гомілетична, топономастична, історична та релігійна літератури, в тім числі писання равинів та ірландських анахоретів, Тора, Талмуд (Мішна й Гемара), Массор, П’ятикнижжя, Книга Бурої Корови, Книга Баллімот, Вінець Гаута, Книга з Келса; їхнє розсіяння, переслідування, виживання й відродження; витіснення їхніх синагогальних і церковних обрядів у гетто (абатство Святої Марії) і в мирський дім (харчівня Адама і Єви); заборона їхнього національного вбрання в карних кодексах та указах про одежу євреїв; відновлення царства Давидового в Ханаані й можливість політичної автономії чи передачі влади в Ірландії.
Читать дальше