Джеймс Джойс - Улісc

БЛУМ (зіщулившись) : Шовк! Пані звеліла! О хрусткий! Рипучий! Чи повинна я нігтями торкатися до нього?

БЕЛЛО (показуючи на своїх повій) : І будеш ти геть такий, як вони: в перуці, з завивкою, напудрена й напахчена, з чисто виголеними пахвами. З тебе знімуть мірки щільно по тілу. Тебе безжально зашнурують у тісний, мов лещата, корсет із м’якого сизого тику, із планшетками китового вуса, геть аж до абсолютної межі, до тазу, прикрашеного алмазом, а фігуру, що стане повніша, ніж була на волі, вбиратимуть в улиплі сукні, в чудесні невагомі спіднички зі шлярками, і на всьому, звісно, буде позначка мого дому: вишукана білизна для Аліси {805} , найкращі парфуми для Аліси. Аліса почуватиметься зашореною. Марії та Марті спочатку буде прохолодно в цих строях, але легкі пишні мережива довкола голих колін нагадають тобі…

БЛУМ (чарівлива субретка з гірчичними косами й розмальованими щоками, з великими чоловічими руками й носом, із хижо-хтивим ротом) : Я тільки двічі спробував надягти її речі, на Голлс-стрит, ужарт. Коли нам було сутужно, я прав їх сам, аби заощадити на пральні. А ще я перелицьовував свої сорочки. Чиста економія.

БЕЛЛО (глузливо) : Дрібничкові послуги, щоб матуся похвалила, еге ж? А потім, убравшись, мов на маскарад, зашторивши усі вікна, кокетував перед дзеркалом, виставляючи голі стегна й козлине вим’я, прибирав усяких поз, ніби віддаючись? Ха! Ха! Як мені смішно! Чорна поношена комбінація та короткі панталончики, що луснули по швах, коли її ґвалтували востаннє, — те, що продала тобі місіс Міріам Дандрейд із готелю Шелборн, чи не так?

БЛУМ: Міріам. Чорна комбінація. Дама напівсвіту.

БЕЛЛО (з грубим реготом) : Хрест святий побий, яка з тебе гарна потіха! То ти, значить, був миленькою Міріам, коли вистриг заріст свого заднього ходу й розлігся, умліваючи, впоперек ліжка, нібито місіс Дандрейд перед тим, як бути зґвалтованою лейтенантом Смайт-Смайтом, містером Філіпом Огастесом Блоквелом, Ч. П., синьйором Лачі Даремо {806} , міцним тенором, блакитнооким Бертом, ліфтером, Анрі Флері [362], уславленим, як сам Гордон Беннет, квартероном Шериданом, багатим, мов Крез, восьмим номером веслувальної залоги старого Триніті, Понтом, власним призовим ньюфаундлендом, і Бобс, овдовілою герцоґинею Меноргамільтон. (Регоче.) Боженьку, від такого й сіамський кіт покотився б зо сміху!

БЛУМ (її руки й риси обличчя ходором ходять) : Це через Джеральда я так полюбив корсети, ще в школі, коли грав жіночу роль у виставі «Навпаки». Це все любий Джеральд. А в нього це почалося з того, що страшенно вабив корсет старшої сестри. І тепер дорогенький Джеральд рум’яниться й підмальовує повіки золотою фарбою. Культ прекрасного.

БЕЛЛО (з лихим посміюванням) : Прекрасного! Дай відпочити від сміху! Коли ти, мов панночка, всідався на зачовганому троні, підіймаючи свої торочки.

БЛУМ: Задля науки. Аби порівняти різні втіхи, яких кожне з нас зазнає. (Поважно.) І така поза справді краща… бо скільки разів доводилося обмочити…

БЕЛЛО (суворо) : Щоб мені жодного такого непослуху! Он там, у куточку, для тебе тирса. Я дав тобі строгі інструкції, а ти забула? Будьте ласкаві робити це стоячи, сер! Я відучу тебе від паскудних звичок! Якщо хоч раз знайду сліди на твоїх пелюшках… Присягаюсь ослом Доранса {807} , ти пересвідчишся, який я суворий начальник! Гріхи твого минулого ополчуються на тебе. Їх багато. Сотні!

ГРІХИ МИНУЛОГО (незграйною сумішшю голосів) : Він пройшов через подобу таємного шлюбу принаймні з однією жінкою, в сутіні Чорної Церкви {808} . Подумки телефонував міс Данн на Д 'Ольєр-стрит і говорив їй несусвітенні речі, надавши собі непристойного вигляду перед апаратом у телефонній будці. Словом і ділом він підохочував одну нічну дівицю відкладати фекалії та інші речовини в антисанітарному нужнику біля запустілих будівель. У п’ятьох громадських убиральнях поробив написи олівцем, пропонуючи свою законну дружину хоч би якому самцеві з потужним прутнем. А хіба не збував він цілих ночей на задвірках смердючої фабрики купоросних фарб, присусіджуючись до закоханих парочок і гадаючи, скільки, та що, та як пощастило б йому підгледіти? І чи не вилежувався гладким кабанюрою в ліжку, пожираючи очима шмат ретельно використаного туалетного паперу, який подарувала йому мерзенна шльондра, підохочена пряником і поштовим переказом?

БЕЛЛО (гучно свиснувши) : Нічогенько! І що ж було найогиднішою непристойністю у всій твоїй злочинній кар’єрі? Виливай увесь свій свинський бруд! Виблюй все, що маєш! Хоч раз висповідайся щиро.