Джеймс Джойс - Улісc

БЛУМ (шкодуючи) : Вдома лишив рушницю — то й вся на тебе птиця.

ВІРАГ: Тут тобі на вибір усі сорти вина: слабенької, середньої та найвищої міцности. Гроші викладай, товар вибирай. Яким щасливим ти можеш бути хоч би з…

БЛУМ: …котрою?

ВІРАГ (облизуючи горішню губу) : Умм! Ти глянь тільки, яка вона шикарно широкозада! Огорнута товстелезною верствою жиру. Безперечно належить до ссавців, коли зважити на обсяг грудей, бо ти ж бачиш, які спереду в неї випинаються дві вельми вражаючі опуклини, схильні так і плюхнутися під час обіду в таріль супу, тоді як у задній її нижній частині відстовбурчуються два додаткові виступи, наводячи на думку про потужну пряму кишку й спокушаючи тебе хутчій пропальпувати ті набрячища, тож лишається хіба що бажати більшої їх пружности. Подібна тілистість є наслідком дбалого харчування. Коли відгодовувати таких у тісних хлівцях, їхні печінки можуть сягати слонячих розмірів. Кульки свіжоспеченого хліба з гуньбою та бензоєм, залиті згори порціями зеленого чаю, встигають забезпечити їх, за короткий їхній вік, природними подушками тлущу колосальних пропорцій. Цілком на твій смак, еге ж? Жадані казани з м’ясивом у землі Єгипетській. Купайся в них донесхочу. Лікоподій. (Горлянка йому сіпається.) Бабах по бабах! Ось воно, знову почалось.

БЛУМ: От тільки ячмінець мені не до вподоби.

ВІРАГ (зводячи брови догори) : Кажуть, треба прикладати золотого персня. Argumentum ad feminam [352], як ми висловлювалися в Давньому Римі й Античній Греції за консульства Диплодока й Іхтіозавра. Що ж до всього іншого — абсолютно дієвий Євин засіб. Не на продаж. Лиш напрокат. Гугенот. (Знову нервовий тик.) Чудні звуки. (Схвально гмукає.) Чи то просто гузка? Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, чого я вчив тебе на цей предмет? Пшеничне борошно з медом та мускатним горіхом.

БЛУМ (замислюється) : Пшеничне борошно з лікоподієм і сілабаксом. Спробуй вишукай. Мені випав страх який стомливий день, суцільна вервечка пригод. Стривайте. Хочу сказати, що гузкова кров сама розповсюджує гузки, а ви говорили…

ВІРАГ (суворим голосом, причому ніс його ще нижче загинається, а око не тільки косує, ай моргає) : Облиш крутити великими пальцями й поміркуй як слід. Ти ж бачиш: забулось. Застосуй свою мнемотехніку. La causa è santa [353]. Тара. Тара. (Набік.) Я певен, він пригадає.

БЛУМ: Розмарин {787} — ви ще казали, якщо я правильно втямив, або самонавіюванням діяти на паразитичні тканини. Але ні, не це, тепер я пригадую. Зцілює дотиком рука мертвяка. Мнемо?

ВІРАГ (радісно) : Саме так. Саме воно. Вона, техніка. (Енергійно ляскає по своєму сувою пергаменту.) Ця книга розповідає, як діяти, всі подробиці описує. Покажчик підкаже: аконіт за невідчепного страху, соляна кислота від меланхолії, для пріапічних цілей калган. А зараз Віраг розповість про видалення. Наш давній друг каустик. Треба їх виморити. Зрізати кінським волосом біля самої основи. Ну та звернімось тепер до болгарів та басків: вирішив ти нарешті, чи до смаку тобі жінки в чоловічому вбранні? (З сухим хихотінням.) Ось ти намірявся присвятити рік вивченню релігійних питань, а три літні місяці 1886 року кинути на пошуки квадратури круга й заробити той мільйон. Маячня! Від великого до смішного один крок. Наприклад, піжами? Чи, скажімо, розклиновані закриті трикотажні панталони? Чи, припустімо, оце непросте одіння — комбінація з панталончиками? (Глузливо кукурікає.) Кукуріку!

Блум нерішуче споглядає трьох повій, далі задивляється на затінене рожевувате панікадило, слухаючи, як б’ється об світло невгамовний нічний метелик.

БЛУМ: Тоді я хотів завершити сьогодні. Нічне вбрання ніколи не було. Звідки висновок. Але завтра є новий день буде. Минуле було є сьогодні. Отже що є нині буде завтра позаяк тепер було бути минулим учора.

ВІРАГ (нахиляється до його вуха й шепче свинячим рохканням) : Комахи-одноденки збувають своє ефемеричне існування у всякчас повторюваних зляганнях, приваблювані запахом будь-котрої більш-менш миловидної самиці, у якої статева палкість поширюється на дорсальну її частину. Попка хорроший! (Його жовтий папугодзьоб гугняво каркає.) У Карпатах побутувала одна примовка в п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесятому році нашої доби чи десь коло того. Одна ложка меду на столі приваблює нашого друга Медмедика куди дужче за півдесятка барилець щонайкращого солодового оцту. Дзижчання бурмила обурює бджіл. Та облишмо це. Може, продовжимо іншим разом. Нам, іншим, було вельми приємно. (Кашляє, схиляє голову й задумано потирає носа зігнутою долонею.) Безперечно, ти зробив для себе те відкриття, що цих нічних метеликів приваблює світло. Але це хибний висновок, якщо пригадати, яке в них ускладнено-непристосовуване око. Відповіді на всі ці вузликові питання шукай у сімнадцятому томі моєї праці «Основи сексології, або Любовна пристрасть», які доктор Л. Б. назвав найсенсаційнішою книгою року. Ось тобі приклад: існують, знов-таки, деякі, чиї рухи відбуваються автоматично. Придивися. Для нього це його сонце. Нічна птаха нічне сонце нічне місто. Дожжени мене, Джиммі! Дззз!