Джеймс Джойс - Улісc

А власне, про що? Хіба їх вигадали для чогось іншого?

Читав же щовечора по дві сторінки із семи книжок, хіба ні? Я був юний. Ти кланявся самому собі в дзеркалі, щиро вважав, що заслуговуєш на оплески, бо такий ти чудовий хлопець. Слава заплішеному дурню! Слава! Ніхто не бачив — нікому не кажи. Збирався написати книжки і кожну з них назвати якоюсь літерою. А ви читали його «Ф»? Авжеж, але я вважаю, що «К» краща. Так, але «В» просто чудова. О, «В» без сумніву. Пам’ятаєш свої епіфанії на зелених овальних аркушах, глибокі-преглибокі, а на той випадок, коли ти помреш, копії послати в усі визначні бібліотеки світу, ну, і в Александрійську? Хтось мав би прочитати їх там через кілька тисяч років, наприкінці магаманвантари {84} 84 (41) Магаманвантара — великий рік (сскр.), в індуїзмі світова доба тривалістю в 4320 років. . Так само, як Піко делла Мірандола {85} 85 (41) Піко делла Мірандола (1463—1494) — філософ і вчений, одна з яскравих постатей Ренесансу. . Так, достеменно, як риба-кит. Коли читаєш сторінку за сторінкою цього дивного витвору, автор якого вже давно пішов у інший світ, відчуваєш, що ти заодно з тим, хто разом із тим спіткався з тим, що колись…

Ось уже він ступає не по крупному піску. Черевики знову топчуть вогкі хрумкі водорослини, скойки, слизьку рінь, що простягається купами й купами, уламки дерева, поточені шашелем, залишки Армади {86} 86 (41) Залишки Армади . — 1588 р. іспанський флот «Непереможна Армада» був розбитий англійцями, і деякі з його суден зазнали трощі біля берегів Ірландії. . Болотяні калюжки в піску прагнули просочити підошви його черевиків і тхнули затхлим сопухом. Він обходив їх обережно. У мокрому піщаному місиві, загрузнувши по пояс, стирчала пивна пляшка. Вартовий: острів нестерпної спраги {87} 87 (41) Острів нестерпної спраги — алюзія на вираз «острів невтоленного голоду» («Одіссея», Пісня IV). . На самому березі поламані обручі; далі від води купа рибальських сіток, потемнілих, безнадійно заплутаних-переплутаних, ще далі задні двері, на яких крейдою виведено якісь кривулі, а вище мотузка білизняна з двома розіп’ятими на ній сорочками. Рінгсенд: вігвами засмаглих стерничих та шкіперів. Людські черепашки.

Він зупинився. Я вже минув доріжку до тітки Сари. То, значить, до неї не йду? Виходить, ні. Навколо нікого. Він повернув на північний захід і по твердішому там піску рушив до Голубника {88} 88 (41) Голубник — так прозвали форт, де містилася дублінська електростанція. .

— Qui vous a mis dans cette fichue position?

— C’est le pigeon, Joseph [27] — Хто призвів тебе до цього пропащого становища? — Це голуб, Йосипе (фр.). {89} 89 (41) « Хто призвів тебе…? …Йосипе ». — Цитата з «Життя Ісуса» (1884) Лео Таксіля (псевдонім Габріеля Жогана-Паже; 1854—1907). .

Патріс, коли прибув на відпустку з війська, хлебтав разом зі мною тепле молоко у барі Мак Магона. Син дикого гусака {90} 90 (41) Дикими гусьми називали ірландських політичних емігрантів. , Кевіна Ігена Паризького. Мій батько був птахом, хлебтав lait chaud [28] Тепле молоко (фр.). рожевим молодим язичком, писок пухкий, як у трусика. Хлебчи, lapin [29] Кролик (фр.). . Сподівається зірвати куш у gros lot [30] Великому лоті (фр.). . Про жіночу натуру він читав у Мішле. Та хай пришле мені La vie de Jesus [31] «Життя Ісуса» (фр.). . Лео Таксіля. Позичив якомусь знайомому.

— C’est tordant, vous savez. Mois, je suis socialiste. Je ne crois pas en l’existence de Dieu. Faut pas le dire à mon père.

— Il croit?

— Mon père, oui [32] — Знаєте, помреш зі сміху. Але я соціаліст. Я не вірю в існування Бога. Не треба казати це моєму батькові. — Він вірує? — Мій батько — так. (фр.). .

Schluss [33] Кінець (нім.). . Хлепче.

Мій капелюх з латинського кварталу. Господи, адже одяг має відповідати нашому статусу. От мені треба брунатні рукавички. Ти ж навчався в університеті, правда? А що ти там, з бісового батька, вивчав? Ф.Х.П. Тобто фізику, хімію і природничі науки. Ага! Обідав за гріш, сьорбав mou en civet [34] Юшка з легенів (фр.). , казани, як ото колись у Єгипті, повні м’яса {91} 91 (42) М’ясо з казанів фараонових — Вих. 16, 3. , поруч із візниками, що гучно ригали. Скажи-но недбалим тоном: коли я був у Парижі, знаєте, буль. Міш. {92} 92 (42) Буль-Міш (буль. Міш) . — Фамільярна назва бульвару Сен-Мішель. , то частенько це робив. Так, частенько зберігав закомпостований квиток, щоб засвідчити своє алібі на той випадок, коли б мене звинуватили в якомусь убивстві. Правочинність. Вночі сімнадцятого лютого 1904 року звинуваченого бачили два свідки. Це зробив хтось інший. Інший я. Капелюх, краватка, пальто, ніс. Lui, с’est moi [35] Він — це я (фр.). . Здається, тобі велося непогано.