Джеймс Джойс - Улісc

Як бачите, тут є ритм. Я чую. Усічений тетраметр, ямби йдуть маршем. Ні, скачуть галопом: делен-кобилко .

Тепер розплющ очі. Розплющу. Але постривай хвильку. Чи не зникло все відтоді, як я їх заплющив? Що, коли я розплющу й опинюся назавжди в непрозорому мороку? Та ні! Очі бачать — я й побачу.

То дивися. Воно там увесь час і без тебе, і буде завжди, на віки віків, скільки стоятиме світ.

Вони, обережно ступаючи, зійшли сходинами з тераси Ліхі, Frauenzimmer [19] Жіночої кімнати (нім.). , і пішли схилом до берега, незграбно човгаючи ногами по засміченому піску. Як я, як Елджі, прагнули до нашої могутньої матері. Та, що під номером один, помахувала лурдно акушерською сумкою, друга тикала в пісок великим парасолем. Зробили собі вихідний день, подихати свіжим повітрям. Місіс Флоренс Маккейб, удовиця покійного Патка Маккейба з Брайд-стрит, за яким тужить безутішно. Одна з її посестер витягла мене на світ Божий, хоч я й репетував щосили. Творення з нічого. Що там у неї в сумці? Викидень із пуповиною, загорнений у руду шматину. Пуповини всіх нас тягнуться в минуле, водночас сповиваючи і скріплюючи всю плоть. Ось чому містики стають ченцями {72} 72 (38) Пуповини… Ось чому містики стають ченцями . — Можлива двояка асоціація: 1) францисканці-кордельєри («мотузяники») ходили, зв’язавшись мотузкою; 2) багато технік містичної медитації радять спрямовувати погляд у район пупа. . Чи будете ви як боги {73} 73 (38) Чи будете ви як боги? — про спокушення Єви змієм, Бут. 3, 5. ? Вдивляйся у свій пуп. Алло. Це говорить Кінчик. Сполучіть мене з Райгородом. Алеф, альфа: нуль, нуль, один {74} 74 (38) Нуль, нуль, один — про акт творення з нічого. .

Дружина і підсобниця Адама Кадмона {75} 75 (38) Адам Кадмон — Чоловік Перший (д.-євр.) : Гева, оголена Єва. Пупа у неї не було. Вдивляйся. Живіт чистенький, без жодних вад, випнутий, пружний, критий пергаменом щит, ні, купа білого борошна з пшениці {76} 76 (38) Живіт… купа білого борошна з пшениці … — парафрази Пісні Пісень, 4, 7 і 7, 2. східної, безсмертної, родить від віку й до віку. Лоно гріха.

Я теж перебував там, у темряві гріховного лона, створений, але не народжений {77} 77 (38) Створений, але не народжений . — У Символі Віри сказано про Христа, що Він «народжений, не сотворений». . Ними, чоловіком із моїм голосом та моїми очима і привидом жінки з віддихом, що тхне могилою. Вони притискалися і розтискалися за велінням того, хто творить поєднання. З давніх давен Він побажав мене, і нині не може побажати, щоб мене не було ніколи. З ним лишається lex eterna [20] Вічний закон (лат.). . То чи це і є та сама божественна сутність, в якій Отець і Син суть єдиносутні? Де ж бідолашний розумаха Арій, який міг би висловити свої резони з цього приводу? Все життя провоював він із трансмагніфікантноєврейськостукгрюксутністю. Невдатний єресіарх. Кінець свій він спіткав у грецькому нужнику {78} 78 (38) Кінець… у грецькому нужнику . — Церковні автори стверджують, що смерть Арія сталася в громадському туалеті. Вдівець удової єпархії — 321 р. Арія відлучено він сану пресвітера Александрійської церкви. : евтаназія. В оздобленій самоцвітами митрі і з єпископською патерицею сидів на престолі, вдовець удової єпархії, задерши омофор, із непідтертим задом.

Навколо заграв вітерець, свіжий, кусючий. Ось і вони, хвилі. Білогриві морські коні, гризуть удила, мчать, осідлані вітром румаки.

Хоч би не забути про його лист до газет. А тоді? У «Корабель» о пів на першу. До речі, з грошима — не попускай собі віжок, наче юний вітрогон. Таки не треба.

Він пішов повільніше. Ось. Може, зайти до тітоньки Сари, чи ні? Голос мого єдиносутнього отця. Чи не стрічався тобі, часом, твій брат, художник Стівен? Ні? А чи він, часом, не у своєї тітоньки Саллі на Страсбурґ-террас? То що, невже не міг злетіти хоч трохи вище? А ще, а ще, а ще, Стівене, скажи нам, як там дядечко Сай? О, Боже милий у сльозах: із ким же це я поріднився! Хлопці качаються в сіні. Він же клацає на рахівниці та знай зазирає в чарку, а брат його грає на трубі. Вельмишановні гондольєри {79} 79 (39) Вельмишановні гондольєри — іронічний вираз із комічної опери «Гондольєри» (1899) В. Гілберта й А. Саллівана. Джойсів батько йменував так Вільяма Меррі та його брата Джона. . А косоокий Волтер іменує свого батька не інакше як сером. Сер. Так, сер. Ні, сер. І закапали сльози Ісусові. Та й не дивно, присягаюся Христом-Богом.