Олександр Дюма - Три мушкетери

Генеалогія — допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження, родинні та інші зв'язки відомих (здебільшого дворянських) родів.

Схоластика — напрям релігійної філософії, що панував за Середньовіччя; система штучних, відірваних од життя умоглядних догматичних положень, покликаних обгрунтувати й захистити богослов'я.

Сьома заповідь Божа — «не чини перелюбу». Одна з десяти біблійних заповідей, тобто морально-релігійних приписів, що їх власноручно накреслив Бог на кам'яних скрижалях (плитах) і вручив пророкові Мойсею на горі Синай.

Пітер-Пауль Рубенс (1577–1640) — великий фламандський живописець; на багатьох його картинах зображені сатири (персонажі давньогрецької міфології, неодмінні учасники свята збору винограду).

Сомнабулізм — особливий вид розладу свідомості, порушення сну.

Дандоло — венеціанський рід доби середніх віків і Відродження; багато представників цього роду стали дожами (довічними виборними правителями) Венеції — міста на північному сході Італії, яке, приєднавши в середні віки ряд територій, стало великою морською державою.

Монморансі — один із найзнатніших герцогських родів Франції, що вів свій родовід з X століття.

Мінерва — в римській міфології дочка Юпітера, богиня мудрості, покровителька ремесел і мистецтв; Мінерву ототожнювали з Афіною Палладою (переможницею), однією з головних богинь грецької міфології.

Дукатон — старовинна дрібна монета, одна шістдесята частина дуката (від пізньолатинського ducatus — герцогство) — срібної, пізніше золотої монети, вперше випущеної в Італії в 1140 році і згодом поширеної в західноєвропейських країнах як грошова одиниця найвищої проби.

Буцефал — кінь Александра Македонського (356–323 до н. е.), видатного полководця й державного діяча стародавнього світу.

Згадується епізод із популярної французької середньовічної рицарської поеми «Чотири сини Емона» (або «Рено де Монтобан»), в якій розповідається про чотирьох братів, непокірливих васалів Карла Великого.

Згадується персонаж казки відомого французького письменника Шарля Перро (1628–1703) «Синя борода».

«Erat, est, fuit» — «Було, є, буде» ( лат. ).

Великий Могол — титул правителя імперії Великих Моголів в Індії в 1526–1858 роках, початок якій поклав Захітеддін Мухаммед Бабур (1485–1530), ферганський феодал-мусульманин, класик староузбецької літератури, нащадок Тимура (1336–1405), середньоазіатського правителя й полководця, відомого в Європі під іменем Тамерлан.

Спартанці — громадяни Спарти (міста-держави в Стародавній Греції), жителі якої з дитинства виховувалися в суворих умовах і привчалися до витривалості й подолання труднощів; в переносному розумінні — люди, які обмежують свої потреби лише найнеобхіднішим, виявляють терплячість і витривалість у важких умовах.

За давньогрецькими переказами, Іпполіта, сина міфічного засновника Афінської держави Тезея, покохала його мачуха Федра; знехтувавши її кохання, Іпполіт став жертвою гніву бога моря Посейдона, якого підбурила проти пасинка сама Федра; перелякані морським чудовиськом, коні Іпполіта кинулись разом зі своїм хазяїном з урвистого берега в морську безодню.

Крилас (від старогр. klлros) — підвищення в храмах перед олтарем для читців та півчих.

«Mea culpa» — «Моя провина» ( лат. ).

Субретка — у старовинних комедіях — спритна, пустотлива покоївка, втаємничена в усі секрети своєї пані.

Креатура — ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі.

Бассет, гальбік — картярські ігри.

Карбункул — коштовний камінь.

Фут (від англ. foot — ступня) — приблизно 30 сантиметрів.

«Epulae epularum» — «Бенкет бенкетів» ( лат. ).

Луцій Ліциній Лукулл (бл. 117 — бл. 57 до н. е.) — римський політичний діяч і полководець; збагатившись під час численних воєн, вражав сучасників марнотратством та пишністю бенкетів. Звідси вираз «лукуллів бенкет».

Йдеться про п'єсу великого французького драматурга, актора і режисера Жана-Батиста M ол ьєра (1622–1673) «Скупий», написану в 1668 році; її головна дійова особа — скупий багатій Гарпагон.