Олександр Дюма - Три мушкетери

Пампаси — рівнинні субтропічні степи в Америці.

Кюре — католицький парафіяльний священик у Франції.

Арміда — одна з героїнь епічної поеми видатного італійського поета Торквато Тассо (1544–1595) «Визволений Єрусалим»; у своїх зачарованих садах Арміда утримувала вдалині від війська хрестоносців рицаря Рено.

Скуфія — м'яка шапка без крисів у ченців і священиків.

Догматизм — мислення незмінними, закостенілими формами; догматизм — характерна риса релігійного мислення, яке приймає на віру систему церковних положень і вважає їх вічними та беззаперечними істинами. Дидактика — система педагогічних поглядів у галузі освіти й навчання.

«Prorsus admirabile» — «Просто чудова» ( лат. ).

«Facilius natans» — «Легше тому, хто плаває» (лат.).

«Quemadmodum inter coelorum immensitatem» — «Подібно до того, як в неосяжності небес» (лат.).

Глоса — коментар, пояснення до церковних текстів.

«Ordines inferiores» — «Нижчі чини» (лат.).

Духовна ієрархія — поділ на вищі і нижчі посади серед церковних служителів.

«Argumentum omni denudatum ornamento» — «Доказ, позбавлений будь-яких прикрас» (лат.).

Єресіарх — засновник або глава єретичної секти (єресь — релігійне вчення, що заперечує основні положення пануючої церкви). Янсеній — голландський богослов Корнелій Янсен (1585–1638), прозваний Янсенієм. У посмертно виданій книзі «Августинус» виклав свої погляди на вчення Августина з приводу благодаті й призначення, відстоюючи їхню вирішальну роль і заперечуючи свободу волі. Поклав початок янсенізму — релігійно-моральній течії, близькій до кальвінізму.

Ці терміни походять від імені монаха Пелагія (бл. 360–422), який проповідував значну свободу волі й вибору, зменшуючи тим самим роль «Божественної благодаті» й піддаючи сумніву доцільність участі церкви в моральному вдосконаленні людини.

Дилема — судження з двома посиланнями, які виключають одне одне.

«Desideras diabolum» — «Сумуєш за дияволом» (лат.).

Силогізм — умовивід, в якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження — висновок.

Рондо — тут: форма поетичного твору, в якому початкові слова першого рядка повторюються всередині та в кінці вірша; до рондо найчастіше зверталися давні французькі поети, зокрема І. Бенсерад та В. Вуатюр.

Венсан Вуатюр (1598–1648) — французький поет, вождь цілої групи салонних поетів преціозного стилю, член Французької академії з дня її заснування.

«Severus sit clericorum sermo» — «Хай буде суворою мова кліриків» (осіб духовного сану) — (лат.).

Олів'є Патрю (1604–1681) — відомий французький адвокат; промова вдячності, яку він виголосив перед Французькою академією з приводу свого обрання її членом, мала величезний успіх, і згодом виголошення таких промов стало обов'язковим для кожного обраного академіка.

«Altissima voce» — «Якнайголосніше» (лат.).

Юдиф — біблійна героїня, що, рятуючи від загибелі обложене місто Ветулію, пробралася до табору ассірійського полководця Олоферна і вбила його.

Аррас — місто на півночі Франції, за володіння яким протягом століть точилася запекла боротьба між Францією та Іспанією; лише в 1640 році Людовік XIII остаточно заволодів цим містом.

«Vanitas vanitatum» — «Суєта суєт» (лат.).

Протазан — алебарда без сокири, з плоским лезом.

Луї Ногаре Д'Епернон, кардинал де Лавалетт (1593–1639), останні роки життя присвятив військовій кар'єрі й брав участь у війнах в Німеччині та Італії.

Корпія — перев'язочний матеріал, який використовували замість вати; нитки, що їх щипали з бавовняного шмаття.

Вольт — повільний коловий поворот коня під час їзди. Курбет — стрибок верхового коня з підігнутими передніми ногами.

Марк Юній Б рут (85–42 до н. е.) — римський політичний діяч, прихильник аристократичної республіки; в 44 році до н. е. разом зі своїм другом Кассієм очолив змову проти Юлія Цезаря і взяв участь в його вбивстві.

Геральдика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби.