Панас Мирний - Хіба ревуть воли, як ясла повні

Здесь есть возможность читать онлайн «Панас Мирний - Хіба ревуть воли, як ясла повні» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Классическая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хіба ревуть воли, як ясла повні: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хіба ревуть воли, як ясла повні»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Хіба ревуть воли, як ясла повні — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хіба ревуть воли, як ясла повні», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Слухає Явдоха такі речі та підхвалює "доброго молодця", що не забув науки. Галя сидить сумна-зажу-рена: жалко їй старого пана, жаль Лушневої матері, страшно такої неволі… А Мотря на печі журиться, що її син з таким товариством гуляє; вона стиха шепче:

"Господи! і вродиться ж така дитина на світ… отаке на матір сплести?! Сказано: не має бога в животі… ірод!" А Лушня за те, що добре уміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: "Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!"

- А самі сконали! - кінчає Пацюк.

Іноді бував на тих сходинах і Грицько. Та не по душі йому були такі гульбища, а надто ті гострі колючки, які часто й густо заганяв йому у серце Лушня або хто другий з товариства.

- А що, Грицьку, чи пшениця вродила? - почне, бувало, здалека Лушня, натякаючи на завсідні жалощі Грицькові.

Грицько мовчить, мов не до його річ'.

_ Шкода! - од мовляє замість Грицька Пацюк:.- тепер настали такі літа, що пшениця не родить…

- Чому не родить? - огризнеться Грицько.- У такого, як ти, то й не родить, бо чорт має на чому родити… Хіба в роті посієш?

- Ні, Грицьку,- знову Лушня: - тепер і земля така стала, що й на землі не родить! Ти її потом обливаєш, сльозами благаєш: уроди-бо, сира земле! А вона, бісова, глуха й німа: не чує й не роде!

- То й приходиться людям на неї жалітись,- піддержує Пацюк.- А кому ти на землю пожалієшся?.. "Хіба іноді побачиш багатого товариша або кума, пожалієшся йому - чи не зглянеться, бува?..

- А знаєш, Грицьку,- вмішається одутлий Матня: - чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася,- ні! То тебе бог карає… Було б тобі дурно тоді не брати Чіпчиного жита…

Грицько сидить - як на вугіллях тліє. Він би й огризнувся, та боявся бучу збити та ще з такими гуль-тяями. Та правда, таки й Чіпка забивав усіх, не давав Грицька у образу. Так миналися ті уїдливі жарти, аж поки Чіпка під товариську гульню не подарував Грицьк"ві сто рублів грошей - на хрещеника.

- Тепер, Грицьку, знаєш, що тобі зосталось робити? - каже Лушня.

- А що? - питає радий Грицько.

- Тепер тобі годі й хліба робити,- однак земля не родить,- та все коло Христі ворожити: хай щомісяця дитину плодить! Чіпка - добрий чоловік: за кожним кумуватиме…

- Батькові своєму лисому розкажи! - приснув Грицько.

- А, їй-богу, угадав ти, Грицьку, що лисий… Я б йому сам з великою радістю сказав так, та шкода, що вмер! Тільки що ж з того, що я б йому сказав? Коли він мені нічого не кинув - одинцеві… А що б то було, якби моя мати щомісяця по такому родила, як я?! - Поїли б одно одного… поки не подавилися,- лютує Грицько.

- Що, може, й їли б один 'дного,- то й то, може, правда… тільки б не їли чужого хліба та грошей!

- Так що ж? Я прохав у Чіпки, чи що? - кричить, розпалившись, Грицько.- У ногах лазив?.. Його добра воля була, а тобі - зась! Не твоє діло, он то що!

- Та й я не мішаюся, господь з тобою. Я тільки раю… А не хочещ - хай твоя Христя ніколи ні одного не зроде… Мені що? Я тільки кажу: якби частіше, то корисніше б було!

- Ні, Чіпко, я в тебе через твоє товариство не можу бувати,- жаліється Грицько, як Чіпка увійшов з комірчини, де брав горілку, у хату.

- Як саме? - розпитує Чіпка.

Грицько йому розказує. Лушня виправляється і тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика. Другі аж за боки беруться, регочуться. Чіпка на мирову зводе, частує. Грицько мов трохи і втихомириться, посидить ще, вип'є ще чарку та швидко й додому поривається.

Після того, як поли врізав від Чіпчиної хати, казав і Христі, щоб не ходила. Одначе вона іноді викрадеться нишком на хвилину та й побіжить провідати куму та Мотрю: Явдохи й Христя незлюбила.

Горілка, кажуть, усьому злому злодійка. А у Чіпки в хаті горілка тепер господиня. Рідко проходив той день, щоб п'яне гульбище не збиралося, не гуло, не кричало… А коли не гульня - то гризня жіноча: матері як не кусають одна одну… Така колотнеча була Чіпці гірше полину. Він став солодити свою душу гульнею та горілкою… Без гульні йому нудно, сумно. Сновигає іноді по двору від хати до воріт, від воріт до хати, хмурий, насуплений, як з хреста знятий,- за цілий день від його слова не почуєш… А прийде ввечері товариство, вродиться боклаг - прощай, розуме! Наїдяться, нап'ються, погуляють - та й з двору… і Чіпка з ними! А перед світом - везуть повну повозку всякої всячини…

- Що це ти, сину, робиш? - з плачем докоряє Мот-ря, а серце у неї як не розірветься від горя.- Другі кривавим потом заробляють, а ти… Сину, сину! Бога побійся, коли людей не страшно! Згадай: у яких ми злиднях жили, у якій нужді гибіли, та ніхто про нас не скаже слова лихого… А тепер і достатки…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хіба ревуть воли, як ясла повні» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Панас Мирний - Голодна воля
Панас Мирний
Панас Мирний - Повiя
Панас Мирний
Панас Мирний - Рідна мова
Панас Мирний
Панас Мирний - Серед степів
Панас Мирний
Панас Мирний - Спокуса
Панас Мирний
Панас Мирний - П’яниця
Панас Мирний
Панас Мирний - Перемудрив
Панас Мирний
Панас Мирний - Народолюбець
Панас Мирний
Панас Мирний - Лови
Панас Мирний
Панас Мирний - Лихий попутав
Панас Мирний
Отзывы о книге «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Обсуждение, отзывы о книге «Хіба ревуть воли, як ясла повні» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x