Жорж Санд - Консуело

…Перґолезе (Перґолезі) Джованні Баттіста (1710–1736) — видатний композитор неаполітанської оперної школи, один із авторів опери-буфу («Служниця-пані», 1733). Із творів церковної музики, написаних Перґолезе, найбільш відомий «Stabat mater».

… Скарлатті Алессандро (1659–1725) — один із основоположників неаполітанської школи, який створив зразки серйозної опери (опери-серіа). Писав також ораторії, меси, кантати.

Добре, синьйоре професоре ( лат.).

Мендіканті («жебрущі») — чернечі ордени (францисканці, домініканці, кармеліти та ін.), члени яких зобов'язувалися жити милостинею.

Порпора Нікколо (1686–1766) — композитор, капельмейстер і видатний вокальний педагог. Працював у Неаполі, Венеції, Відні, Дрездені, Лондоні. У «Консуело» відображено епізоди біографії композитора, які відносяться до 1740—1750-х pp.: викладання музики у Венеції, потому перебування у Відні та знайомство з юним Гайдном. У романі йдеться, за словами Жорж Санд, про смугу життя Порпори, майже невідому його біографам.

…однієї з тих шкіл… — В Італії перші музичні школи відкрилися при духовно-добродійних установах і являли собою сирітські будинки; італійське слово «conservatorio» спершу означало «притулок», «притулок для бідних». У Венеції музичні училища відкривалися при лікарнях і називалися «ospedale». Так у XVI ст. з'явилися Ospedale del Mendicanti, Ospedale degli Incurabili, Ospedale della Pieta.

…як сказав Жан-Жак Руссо… — У Франції Руссо був відомий не лише як письменник, але і як композитор та теоретик музики. Руссо жив у Венеції в 1743–1744 pp. і описав свої враження про місто в 7-й (а не в 8-й) книзі «Сповіді». Ці сторінки Руссо Жорж Санд згадує і в інших творах («Роза і Бланш», «Ускок»).

…вона належала до нащадків Ізмаїла… — Син Авраама та його єгипетської служниці Агарі Ізмаїл вважається родоначальником арабів.

…власник театру Сан-Самуеле. — У 7-й книзі «Сповіді» у числі своїх венеціанських знайомих Руссо називає володаря театру сенатора Дзустіньяні, але не може згадати, який із театрів йому належав — Сен-Лука чи Сан-Самуеле.

Аллеґрі Ґреґоріо (бл. 1582–1652) — композитор і півчий Сікстинської капели, автор знаменитого церковного піснеспіву «Мізерере».

Палестріна Джованні П'єрлуїджі (бл. 1525–1594) — видатний композитор, один із реформаторів хорової музики.

Альбіноні Томмазо (1671–1750) — відомий венеціанський композитор.

Аполліні Сальваторе (дати народження та смерті невідомі) — венеціанський скрипаль і композитор початку XVIII століття.

Фріуль (італ. Фріулі) — місцевість у Карнійських Альпах, на північний схід од Венеції.

Морськими квітами (італ.).

Пане професоре (італ.).

«Воістину, нас прив'язує до жінок…» — Руссо, «Сповідь», кн. 7.

Павло і Вірґінія — герої однойменного роману Бернардена де Сен-П'єра (1731–1814), юнак і дівчина, що виросли на лоні незайманої природи тропічного острова. Моральна чистота Павла й Віргінії протиставляється в романі штучній цивілізації та зіпсованості вищого світу.

Пульчинелла — персонаж італійської комедії дель арте, горбань із довгим гачкуватим носом. Батьківщина його — Південна Італія. Селянин, який потрапив у міське середовище, Пульчинелла показував на сцені найрізноманітніші професії та заняття, поєднуючи в собі риси сільського простака та спритного, тямущого городянина.

Різні сорти дешевих черепашок, улюблена страва простого народу у Венеції. (Прим. автора.)

Доґареса — дружина дожа, глави державної влади у Венеціанській республіці.

Школі (італ.).

Морських чайок (італ.).

Щасливої ночі (італ.).

Бриґелла — персонаж комедії дель арте, перший із двох типів «дзанні» (служників), хитрий і спритний хлопець, виверткий, який не гребує ніякими засобами. Зазвичай протистояв іншому дзанні — простакуватому й безпомічному Арлекіну.

Із адвокатом, з німцем, з дияволом (італ.).

…пригодами лицарів плаща та шпаги. — Маються на увазі герої побутової іспанської комедії епохи Відродження, яка дістала свою назву за типовим дворянським убранням того часу. Комедії плаща та шпаги, які відзначалися швидким темпом дії, були насичені різноманітними пригодами, сценами дуелей, переслідуваннями, переодяганнями.