Джек Лондон - Твори у дванадцяти томах. Том десятий

Вона замовкла й ще трохи дивилась на Грейма, тоді повернула обличчя й очі знов до Діка, що стояв біля неї навколішки й держав її за руку. Потиском пальців і очима дала йому знак нахилити вухо до її губів і прошепотіла:

— Червона Хмаро… Я люблю тебе найдужче. І я пишаюся, що так довго була твоєю, — потиском пальців вона попросила його нахилитися ще нижче й додала: — Мені так жаль, що в нас не було діток, Червона Хмаро…

Тоді порухом пальців трохи відіпхнула його від себе, щоб бачити зразу обох.

— Гарні, гарні обидва… Прощайте, мої гарні. Прощай, Червона Хмаро.

Вони стояли й чекали, поки лікар закочував їй рукав.

— Спатки, спатки, — прощебетала вона, ніби сонна пташка. — Я готова, докторе. Тільки натягніть шкіру тугіше. Ви ж знаєте, я не люблю, коли боляче. Держи мене міцно, Діку.

Робінсон ще спитав поглядом Дікового дозволу, тоді легко й швидко загнав голку під туго натягнену шкіру, твердою рукою впорснув розчин і легенько розтер пальцем місце уколу, щоб морфій швидше розійшовся.

— Спатки, спатки, хочу спатки, — ще раз сонно промурмотіла вона за хвилину.

Напівпритомно вона повернулася на бік, поклала голову на зігнуту руку її підібгала коліна, згорнувшись калачиком — отак вона завжди любила засипати, згадав Дік.

Довгенько лежала вона нерухомо, тоді ще раз ледь-ледь зітхнула й відійшла з життя так легко, що вони навіть не помітили, коли ж саме. В кімнаті стояла тиша, тільки знадвору чути було щебет диких канарок біля водограю, та ще далеко-далеко засурмив Горянин, і Принцеса Фозрінгтонська відгукнулася срібним дзвіночком.

1. Джек Лондон з дочкою Джоан в Окленді, 1912 рік. Фото .

2. «Джек Лондон. Твори». Палітурка багатотомного українського видання 20-х років.

3. Джек Лондон, 1916 рік. Фото .

4. Джек Лондон. Бюст роботи Фінн Фроліх, 1915 р.

МІЖЗОРЯНИЙ МАНДРІВНИК (ТНЕ STAR ROVER). Переклали: Катерина Корякіна і Вероніка Гладка [129] Зредагувала Ольга Сенюк

МАЛЕНЬКА ГОСПОДИНЯ ВЕЛИКОГО БУДИНКУ (ТНЕ LITTLE LADY OF ТНЕ ВIG HOUSE). Переклав: Юрій Лісняк

Перелік ілюстрацій

Вордсворт, Вільям (1770–1850) — англійський поет-романтик.

Вашінгтон, Джордж (1732–1799) — видатний американський політичний діяч, перший президент США. Замолоду багато подорожував.

Війна 1812 року — між США та Англією.

У нашій останній війні. — Йдеться про війну 1901 року, внаслідок якої США придушили Філіппінську республіку.

Агорафобія — хворобливий острах перед просторінню.

Давидова вежа і далі — Яффська брама — архітектурні пам'ятки давнього Єрусалима.

Самарія — місто-держава у давній Палестині.

Голгофа — місце страти злочинців у давньому Єрусалимі; тут нібито розіп'ято Ісуса Христа.

Гааз — реальна особа, відомий льотчик початку ХХ ст.

Новий Єрусалим — ідеал праведного життя у християнській богословській літературі.

Голконда — середньовічна держава в південній Індії. Переносно — джерело великого багатства.

Стейнтон Мозес — психічно хворий, який у своїх мареннях нібито перевтілювався в тих історичних осіб, що ними він був у попередніх своїх існуваннях. Святий Іполіт (бл. ІІІ ст.) — діяч християнської церкви. Плотін (205? - 270) — римський філософ-неоплатонік. Атенодор — ім'я двох філософів-стоїків І ст. до н. е. Гроцин, Вільям (1446? - 1519) — англійський учений, знавець античної Греції, друг Еразма Роттердамського (1469–1536), відомого гуманіста доби Відродження.

Полковник де Рошас, Ежен (18З7-1914) — французький експериментатор-психолог, що у своїх псевдонаукових творах обстоював ідею «переселення душ».

Ломброзо, Чезаре (1835–1909) — італійський психіатр і криміналіст, творець теорії так званої «вродженої злочинності».

Нефі — одне з селищ, заснованих мормонами на території майбутнього штату Юта. Мормони — християнська секта, яку 1830 року заснував Дж. Сміт поблизу Нью-Йорка.

Брігем Янг (1801–1877) — очолив 1847 року, після Дж. Сміта, мормонську церкву й громаду і організував переселення мормонів до напівпустельної Юти. Мормони вороже ставились до переселенців на Захід, які проходили через їхні землі. Епізод про загибель переселенської валки від рук мормонів та індіян, — на відміну від більшості інших історичних екскурсів у романі «Міжзоряний мандрівник», — ґрунтується на реальних фактах.