Джек Лондон - Твори у дванадцяти томах. Том восьмий

— А тепер, — звернувся Ліндей до Медж, — даю тобі годину, щоб спакуватися. Я піду наладнаю човен. Біл полює на лося і до смерку не вернеться. Ми ще сьогодні будемо в моїй хатині, а за тиждень і в Доусоні.

— Я сподівалася… — Гордощі не дали Медж договорити.

— Що я відмовлюся від винагороди?

— О, умова умовою, але не треба бути аж таким жорстоким. Ти повівся не зовсім чесно. Відіслав його на три дні й не дав мені змоги сказати йому останнє слово.

— Залиш йому листа.

— Я розповім йому все.

— Приховувати щось було б нечесно щодо всіх нас трьох, — погодився Ліндей.

Коли він повернувся з берега, її речі було спаковано, а листа написано.

— Дай мені прочитати, якщо не заперечуєш.

Якусь мить вона вагалася, але потім простягла йому листа.

— Досить щиро. — сказав він, прочитавши листа. — Ну, ти готова?

Він відніс її речі на берег і, ставши навколішки, однією рукою затримав човна, а другу простяг, щоб допомогти їй сісти. Він пильно стежив за Медж, але вона, не здригнувшись, подала йому руку, готуючись переступити через борт.

— Стривай! — сказав він. — Одну хвилину! Пригадуєш ту казку про еліксир, що я тобі розповідав? Я тоді не доказав її. Отож коли жінка змастила йому очі і вже хотіла назавжди піти від нього, випадково вона глянула у дзеркало й побачила, що врода повернулася до неї. А він, розплющивши очі, скрикнув з радощів, побачивши її вроду, і обняв її.

Тамуючи хвилювання, Медж чекала, що ж буде далі; на обличчі і в очах у неї проступав ледь помітний подив.

— Ти дуже гарна, Медж. — Він зупинився, потім додав сухо: — Решта і так ясно. Гадаю, що Рейсові обійми недовго будуть порожні. Прощавай.

— Гранте! — майже прошепотіла вона, і в голосі її було стільки сказано, що й без слів він усе зрозумів.

Він засміявся, коротко й прикро.

— Я тільки хотів довести тобі, що не такий я вже й поганий. Як бачиш, віддаю добром за зло.

— Гранте…

— Прощавай.

Він ступив у човен і простяг їй тонку, нервову руку. Медж стиснула її в своїх долонях.

— Дужа, люба рука, — прошепотіла вона і, нахилившись, поцілувала її.

Він рвучко висмикнув руку, відштовхнувся від берега, опустив весло в прудку течію і спрямував човна туди, де дзеркальна водяна поверхня вирувала на порогах білим шалом шумовиння.

Барк— невеликий вітрильник, на якому задня щогла має тільки косі вітрила.

Бити склянки— позначати час ударами в судновий дзвін. Один удар — півгодини, два — година і т. д. аж до восьми склянок, а далі спочатку. Відлік ведеться від опівночі, 4, 8, 12, 16 і 20 години.

Бізань-щогла— задня щогла.

Бухта(линви) — змотана в кільця линва.

Ванти— канати, що підтримують з усіх боків щоглу. Мають мотузяні щаблі — вибленки.

Ватерлінія— горизонтальна лінія на стінці судна, що позначає рівень, до якого звичайно занурюється нижня частина судна у воду (коли море спокійне).

Вельбот— легка веслова шлюпка видовженої форми.

Вузол— одиниця міри ходу суден, до дорівнює морській милі (1852–1854 метри) на годину.

Галс— курс судна відносно вітру. Йти правим (лівим) галсом — йти при вітрі, що дме з правого (лівого) боку.

Грот— нижнє вітрило на другій спереду щоглі (грот-щогла).

Грот-ванти— ванти на грот-щоглі.

Йол— невеликий двощогловий вітрильник.

Кают-компанія— спільне приміщення на судні для столування, відпочинку тощо.

Кубрик— житлове приміщення для суднової команди.

Ліхтер— вантажне, здебільшого несамохідне, судно для місцевих перевезень.

Нагель— металевий або дерев'яний стояк, на який намотують снасті.

Оверштаг— поворот судна проти лінії вітру з одного галсу на інший.

Прова— передня частина судна.

Румб— одна 32-а частина околу видимого обрію, що дорівнює 11 градусам з чвертю.

Снасть— линви й кодоли для керування вітрилами, оснащення щогл тощо.

Спінакер-гік— горизонтальний брус, що впирається одним кінцем у щоглу внизу; до нього прив'язують спінакер, трикутне вітрило, що ставиться при попутному вітрі.

Фал— снасть, з допомогою якої піднімають вітрила або прапор на судні.

Фок— нижнє вітрило на передній щоглі (фок-щогла).

Шкіпер— капітан комерційного судна.

IIIлюпбалки( шлюпкові трями) — вигнуті залізні балки, з допомогою яких опускають на воду і піднімають шлюпки.