Гарпії— міфічні крилаті страховиська, богині всезмітаючої бурі (Аелло, Келайна, Окіпета); стародавні греки уявляли їх у вигляді потворних птахів з жіночими головами і грудьми, з залізними пазурами («Мир», 812).
Гегелох— афінський актор («Жаби», 303).
Геката— трилика малоазійська богиня місяця і чаклунства. У сінях будинків їй ставили статуї як охоронниці будинку в нічну пору («Оси», 803; «Лісістрата», 718; «Жаби», 366. 1362).
Гела— місто на острові Сіцілія («Ахарняни», 606).
Геліос— син Гіперіона і Тейї, бог сонця («Мир», 406).
Гелла— дочка Афаманта і Нефели, сестра Фрікса, рятуючись від знущань мачухи, втікала разом з братом на золотому барані, по дорозі впала в протоку й затонула в ній. Від неї ця протока була названа Геллеспонтом, тобто морем Гелли («Оси», 309).
Геракл— син Зевса і Алкмени, грецький міфічний, силач, виконавець багатьох богатирських подвигів («Хмари», 1050; «Оси», 60. 420. 1030; «Мир», 181; «Лісістрата», 943); дійова особа в комедії «Жаби».
Геріон— міфічний потворний велетень з трьома головами, що жив десь на крайньому Заході. Переміг його Геракл («Ахарняни», 1083).
Гермес— син Зевса і німфи Майї, бог торгівлі і прибутку, вісник богів, покровитель гімнастичних змагань, супровідник душ померлих під час їх мандрівки в підземне царство («Ахарняни», 743; «Хмари», 1233. 1277; «Жаби», 1138. 1142. 1145); дійова особа в комедії «Мир».
Герміпп— комедіограф другої половини V ст. до н. е., автор «Торговки», в якій висміяв матір поета Евріпіда («Хмари», 557).
Гесіод— давньогрецький поет VIII–VII ст. до н. е., автор дидактичної поеми «Труди і дні», яка оспівує працю хлібороба, та поеми «Теогонія», де викладена генеалогія богів («Жаби», 1034).
Гестія— дочка Крона і Реї, богиня-охоронниця домашнього вогнища («Оси», 844).
Гі є рокл— віщун з Евбеї, висміяний Арістофаном у комедії «Мир» як шарлатан («Мир», 1046 і далі).
Гієронім— сучасний Арістофану ліричний і драматичний поет, з якого комедіограф кепкує з приводу надмірно довгої чуприни й розпутного життя («Ахарняни», 388).
Гіменей(Гімен) — син Аполлона і музи Калліопи, бог шлюбів, до якого зверталися у весільних піснях (гіменеях). («Мир», 1332. 1335 і далі).
Гімнасій— спортивна школа в Стародавній Греції, де діти заможних громадян не тільки займалися фізичними вправами, а й вивчали філософію, поезію, політику.
Гіпербол— один з лідерів радикальної партії в Афінах, після смерті Клеона її керівник, власник майстерні, яка виготовляла лампи, загинув у 411 р. до н. е. під час кривавого терору афінської олігархії («Ахарняни», 846; «Хмари», 551. 558. 624. 877. 1065; «Оси», 1007; «Мир», 681. 922. 1319; «Жаби», 570).
Гіппій— син Пісістрата, був тираном Афін до 510 р. до н. е. Став символом жорстокого володаря («Лісістрата», 641. 1173; «Оси», 502).
Гіппіл— афінянин («Оси», 1302).
Гіппонакт— грецький поет VI ст. до н. е., який у своїх віршах сатиричного змісту відображав життя простих людей, глузував із скульптора Бупала («Лісістрата», 378; «Жаби», 661).
Гіппократ— син Аріфрона, племінник Перікла, афінський стратег у 426–424 pp. до н. е.; сини його, за Арістофаном, відзначалися неймовірною тупістю («Хмари», 1002).
Гліка— Ім’я якоїсь злодійки («Жаби», 1343. 1363).
Главкет— сучасник Арістофана, предмет його насмішки («Мир», 1009).
Гомер— великий давньогрецький поет-епік (IX–VIII ст. до н. е.), автор «Іліади» й «Одіссеї» («Хмари», 1056; «Мир», 1092, 1099; «Жаби», 1035. 1041).
Горгони— три міфічні сестри-потвори: Стено, Евріала і Медуза; їх жахливі обличчя обертали в камінь кожного, хто на них дивився («Ахарняни», 583; «Мир», 561. 809; «Лісістрата», 582; «Жаби», 477).
Грифони— міфічні дивовижні істоти — крилаті леви з орлиною головою («Жаби», 929).
Д
Датід— ім’я лідійського раба («Мир», 289).
Дарданіда— флейтистка («Оси», 1371).
Дарій— персидський цар з 521 по 486 pp. до н. е. («Жаби», 1029).
Дексітей— афінський музикант («Ахарняни», 13).
Делос— острів на Егейському морі, місце народження Аполлона і Артеміди («Хмари», 595; «Жаби», 659).
Дельфи— місто у Греції біля підгір’я Парнасу з храмом Аполлона, де жриця Піфія виголошувала віщування бога («Оси», 158; «Жаби», 659).
Деметра— сестра Зевса, мати Персефони, богиня землеробства і родючості землі («Ахарняни», 47 та інші).
Читать дальше