Арістофан - Комедії

Ерас о нід— один з афінських стратегів, після блискучої перемоги афінського флоту над спартанським при Аргінузьких островах у 406 р. до н. е. страчений разом з іншими за те, що нібито не рятував афінських моряків, кораблі яких були потоплені («Жаби», 1196).

Ергасіон— ім’я хлібороба, досл. «трудяга» (Оси», 1201).

Ерікс— син поета Філоксена («Жаби», 934).

Ерінніїабо Евменіди — богині помсти («Лісістрата», 825).

Ерот— син Ареса і Афродіти, бог кохання («Ахарняни», 991; «Лісістрата», 573).

Есхіл(525–456 pp. до н. е.) — великий давньогрецький драматург, «батько трагедії» (Енгельс); з 90 його п’єс до нас дійшли у повному вигляді 7: «Благальниці», «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий» та трилогія «Орестея», яка складається з трагедій: «Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди». Твори Есхіла відзначаються глибиною думки і гостротою проблематики, врочистим стилем і монументальністю образів, з яких особливо популярним став образ Прометея («Ахарняни», 10; «Хмари», 1365–1366). Есхіл виведений Арістофаном як один з головних персонажів комедії «Жаби».

Есхін— син Селла, чванливий афінянин («Оси», 326. 459. 1220. 1243).

Есхінад— грецьке чоловіче ім’я («Мир», 1154).

Ефес— багатолюдне торгове місто на західному узбережжі Малої Азії, славне храмом богині Артеміди, є одним із семи чудес світу («Хмари», 598).

Ефудіон— грецький атлет, який, хоч і літня людина, переміг Асконда («Оси», 1190. 1383).

Ехі н ська бухта— бухта міста Ехінунта у Фессалії, недалеко від Фермопіл («Лісістрата», 1189).

Євкрат— афінський стратег у часи Пелопоннеської війни, запідозрюваний у зраді («Лісістрата», 103).

Єлена— дочка Леди і Зевса, дружина спартанського царя Менелая; через неї розгорілася Троянська війна («Лісістрата», 156).

Єхидна— міфічна потвора, напівжінка, напівзмія, яка породила різні дивовижні страховища — Кербера, Хімеру, Лернейську гідру, Скіллу та інші («Жаби», 473).

Жукова гавань(по-грецьки «Канфарос») — одна з трьох гаваней порту Пірей («Мир», 145).

Закінф— острів в Іонійському морі біля західного побережжя Пелопоннесу («Лісістрата», 414).

Зевс(Зевес) — грецький верховний бог, цар богів і людей, бог неба і метеорологічних явищ, його ім’ям греки божилися (згадується у кожній комедії Арістофана).

Іакх— божество, яке входило до складу елевсінської трійці богів: Деметра — Кора — Іакх («Жаби», 316. 325–326. 342).

І да— гора на о. Кріті, що вважалася місцем народження Зевса («Жаби», 1356).

Іей— епітет Аполлона («Лісістрата», 1308).

Іолай— фіванський міфічний герой, друг і помічник Геракла («Ахарняни», 867).

Іно— дочка Кадма і Гармонії, дружина Афаманта, яка, рятуючись від розлюченого чоловіка, кинулась у море і стала морським божеством — Левкотеєю. Про її трагічну долю написав славнозвісну п’єсу Евріпід («Ахарняни», 434; «Оси», 1414).

Іон— драматург і ліричний поет V ст. до н. е. з острова Хіоса, особливо популярний був його дифірамб «Ранкова зірка», («Мир», 835).

Іонійці— одне з грецьких племен. Іонійцями перси узагальнено називали всіх греків («Ахарняни», 104; «Мир», 46).

Іофонт— син Софокла, драматург, який писав трагедії з допомогою батька («Жаби», 73. 78).

Ісменій— ім’я беотійця («Ахарняни», 954).

Ісменія— жіноче ім’я, поширене у Фівах («Лісістрата», 714).

1стм— корінфський перешийок між середньою Грецією та Пелопоннесом. На ньому відбувалися Істмійські ігри на честь бога морів Посейдона («Мир», 880).

Ітака— острів в Іонійському морі, батьківщина Одіссея («Оси», 185).

Кадм— син фінікійського царя Агенора, міфічний засновник Фів («Жаби», 1225).

Каістрій— річка в Малій Азії («Ахарняни», 68).

Каллій— представник афінської «золотої молоді». Арістофан для насмішки називає його сином Гіппоблуда замість Гіппократа («Жаби», 428).

Каліппід— чоловіче ім’я («Хмари», 64).

Калоніка— грецьке жіноче ім’я («Лісістрата», 6).

Камарина— місто на південному узбережжі Сіцілії («Ахарняни», 606).

Кардопіон— чоловіче ім’я («Оси», 1178).

Каріст— місто на о. Евбеї («Лісістрата», 1075).

Карія— країна на південно-західному узбережжі Малої Азії («Жаби», 1302).