Болеслав Прус: Лялька

© http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література

Переклав з польської Степан Ковганюк

Передмова Валерія Шевчука

Болеслав Прус належить до великих обсерваторів свого часу. Його вибагливе і пильне око (недаремно він умів поєднувати, і то дуже вдало, журналістику з художньою творчістю) могло прозирати свою епоху дивовижно проникливо, добачаючи з разючою точністю її болячки, добро і зло, смішне, й поважне. Журналістика була для нього джерелом таких спостережень, першою драбиною у переплавці їх на художній образ, проза — ріками, які витікали з того джерела і широко розливалися навкруги.

Цей чоловік з таким небуденним зором жив звичайним, хоч і поквапним, життям трудівника, бо праця його була навсправжки велетенська. Він не був салонним літературним левом, який понад усе прагне справити на навколишній світ якнайгостріше враження перш за все своєю особою. Про Пруса не складали анекдотів і не вели пересудів. Більше того, Прус не любив афішувати своєї особи, ба навіть розкривати секрети своєї письменницької лабораторії. Він, як стверджують сучасники, ніколи не ділився ні своїми творчими планами, ні подробицями свого життя. Це не важко зрозуміти, коли проглянути те, що він устиг зробити. Його твори складають 28 чималих томів. Крім того, лише тижневі хроніки Пруса налічують понад 20 томів (їх упорядкував і зредагував Зигмунт Швейковський), не рахуючи численних статей, розвідок і рецензій. Це цілий світ, який розкриває перед сучасним читачем величезні скарби психологічних, розумових, емоційних спостережень з епохи другої половини XIX ст. у Польщі, — Прус досягнув основного: він зумів розкрити дух свого часу, його найголовніший настрій — те, що може зробити лише великий митець.

Болеслав Прус (справжнє його ім’я Олександр Гловацький) народився за метричними даними 20 серпня 1847, а за родинними на два роки раніше — 20 серпня 1845 року. Дослідники другу дату вважають за ймовірнішу.

Народився письменник на околиці м. Грубешова в родині управителя маєтку Антонія Гловацького — типового представника занепалого шляхетства. Прус — то гербова назва зубожілої родини Гловацьких, останнє свідчення її минулої значимості. Батьки письменника померли рано, він виховувався в бабусі в Дулавах, а згодом у тітки в Любліні. Тут, у Любліні, навчався в реальнім училищі і звідси, як свідчать дослідники, виніс особливу любов до математичних і природничих наук (цю пристрасть ми бачимо і в головного героя «Ляльки» Вокульського). Неабиякий вплив на молодого Пруса мав брат Леон Гловацький — один із найактивніших організаторів і учасників польського січневого повстання 1863 року. Під братовим впливом до партизанського загону під час повстання вступив і вісімнадцятирічний Олександр. Був поранений, ув’язнений, але з огляду на молодість випущений на волю. Леон же (до речі, був вихованцем Київського університету) не витримав муравйовських переслідувань і збожеволів. Олександр піклувався про брата аж до його смерті (1904). Ці деталі нам теж важливі — головний герой роману «Лялька» також перейшов через повстання 1863 року; письменників брат за свідченням дослідників, виведений у романі в образі «натхненного повстанця» Леона. Нагадує Леона й молодий ентузіаст Владек із новели «Помилка».

Люблінське реальне училище Прус закінчив в 1866 році і тоді ж був зарахований на математично-фізичний факультет Варшавської головної школи (згодом — Варшавський університет). Провчився він тут недовго, моральна й наукова атмосфера закладу були невиносні для майбутнього письменника, допікали його й матеріальні нестатки. Через два роки Прус кидає навчання і поринає з головою у варшавське життя того часу, вперто намагаючись віднайти своє місце. Він був гувернером, канцеляристом, слюсарем і народним лектором. Це дало йому змогу побачити життя найрізноманітніших прошарків населення, а небуденний талант обсерватора — закріпити ці перші враження для своїх майбутніх творів, хоч тоді Прусові і в думці не було стати письменником.