Сергій Шарик - Двічі графиня та двічі генерал

— Колись я обов’язково побуваю там, — усміхнулася п’ятнадцятирічна гречанка.

— Дай Бог. Тільки запам’ятай: ти повинна там бути лише з коханою людиною, тоді вся чарівність міста розквітне для тебе зовсім інакше, всіма фарбами.

— У цьому можете не сумніватися, мила мадемуазель. У мене в житті буде одне, але дуже сильне кохання. Мій чоловік буде великим, красивим і сміливим дворянином. Ми пристрасно кохатимемо одне одного і наших дивовижних дітей. Так-так, дітей, і буде їх не менше трьох, а не так, як у нас, де я одна.

Софія Клавоне була якраз у тому віці, коли природа змушує всіх молодих леді мріяти про велике кохання, і це почуття здається їм чимось незвичайно чистим і світлим, і хочеться віддати себе коханому всю без залишку, і навколо немає нікого, крім двох люблячих сердець. Ах, як чудово!

Солодкі думки Софії перервала мадемуазель Ніко.

— Якщо сьогодні мова пішла про Париж, саме час поговорити про репутацію жінки у світському суспільстві. Немає нічого більш тендітного й ніжного, ніж жіноча честь. Досить одного невдалого руху, одного неправильного слова, щоб змінити про себе думку не лише коханої людини, а й суспільства. А виплутатися з цього становища ой як нелегко! У суспільстві, дитино, неприпустима надмірна балакучість, необхідно бути стриманою у виразах, уміти уважно вислухати співрозмовника, не дозволяти вживати в мові всілякі слівця чи звороти, якими ти, Софіє, частенько користуєшся.

— Але, мадемуазель Ніко, іноді міцне слівце може настільки точно висловити мою думку і душевний стан, що мимоволі злітає з губ.

— Запам’ятай, дівчинко, — мовила далі гувернантка, — одне таке слівце на людях — і тобі доведеться докласти дуже багато зусиль, щоб відновити про себе добру думку. Водночас у світському суспільстві необхідно бути певною мірою ерудиткою — уміти красиво говорити про дрібниці. Вести салонну бесіду — велике мистецтво. І ще запам’ятай, кожна, повторюю, кожна людина прагне бути гідно оціненою, бути значною у цьому житті. Це постійно тривожить людство. Тому люди обожнюють компліменти. При цьому кожен усе-таки знає собі ціну, тому комплімент не повинен бути надто прямолінійним, щоб не перетворитися на звичайні лестощі, бо компліментами захоплюються всі, тоді як лестощі засуджують. Отож, якщо хочеш звернути на себе увагу у світському суспільстві, поменше говори про свої достоїнства, а навпаки, спробуй оцінити позитивні риси інших людей і використовуй це задля своєї мети.

— Як це скла-а-адно, — протяжно промовила дівчина.

— Так, ми постійно думаємо про себе, але піклуючись про інших, лишаємося тільки у виграші. А тепер поговоримо трохи про моду і туалети. Запам’ятай, Софі, химерність і багатство в одязі не завжди прикрашають жінку, а навпаки, можуть зробити її білою вороною. Простота і смак — ось головні складові витонченості. І взагалі, жінка повинна обирати туалет відповідно до обставин: для раутів — ошатніше, а для балів — вишуканіше. Люди світського суспільства не завжди поспішають іти за модою — потрібно трохи відставати від неї. Це ознака доброго смаку. А от якість пошиття має бути бездоганною. Наступного разу поговоримо про взаємини чоловіків і жінок, про наші маленькі жіночі секрети й хитрощі, про те, як бути на виду, не втрачаючи при цьому гідності.

На цьому мадемуазель Ніко закінчила свій урок. Це була струнка шатенка років тридцяти п’яти. Ось уже п’ять років, як француженка працювала в сім’ї Клавоне гувернанткою. Вона навчала Софію французької та німецької мов, історії та малюванню, краснопису та співу, і навіть верховій їзді. З єдиною дочкою в цій сім’ї вони чудово ладнали, тому багато пустощів сходило учениці з рук. Софія була дуже жвавою дитиною, але їй вистачало посидючості, щоб легко вбирати всі ті знання, що їй давала вихователька. Зараз, коли дівчинка перетворилася на ставну дівчину, француженка почала ознайомлювати її з таємницями жіночого буття, причому робила це досить сміливо і розкуто. Софії такі відверті бесіди подобалися, і вона із завмиранням серця чекала цих уроків.

Юна грекиня зробила легкий реверанс і буквально випурхнула з кімнати. Мадемуазель Ніко тільки й залишалося, що посміхнутися вслід цій сяючій, сповненій енергії та жаги до життя дівчині. Ще мить — і її оксамитово-чорне волосся вже розвівалося на вулиці, а яскраве південне сонце надавало йому особливого дивовижного блиску. Софія була гарною: маленькі пухкі губи, тонкий прямий носик, величезні карі очі. Але навіть не це приваблювало в ній. Погляд — простодушний, щирий, невинний — робив грекиню чарівною. «Боюся, багато чоловічих сердець розіб’є цей погляд», — із задоволенням подумала француженка.