Павло Загребельний - Диво

Средець – тепер Софія.

Знаки імператорської влади в Візантії.

Так звався розповсюджений у ранньому середньовіччі сплав золота й срібла. Стародавні греки називали цей сплав електроном.

Якщо вдаримо його добре й дошкульно, то переможемо (Болг.)

Гейда, гайда, діти! (Болг.)

Іверія – старовинна назва Грузії.

Тут немає такої курви, як Добромир! (Болг.)

Щоб цар не мав де сховати жодного болгарського пса! (Болг.)

Одрин – болгарська назва Адріанополя.

Руєн – вересень (староболг.).

А цар лежить хворий, хворий вже три роки,

Луки, що належали одному з племен першоболгарських – кутригурдям. Мали надзвичайно тугу тятиву, тому треба було швидко стріляти з них, а це могли робити тільки досвідчені, влучні стрільці.

Сам ги байстрюк, і мати твоя була задрипанка! (Болг.)

Гей ти, злізь додолу і не чекай, поки тебе стягнемо гаком! (Болг.)

Індикти – п’ятнадцятирічні періоди для збору данини, введені візантійським імператором Костянтином (306-337).

Мої очі! (Болг.)

Згоріли! (Болг.)

Поведи їх до вашого царя, собаки Самуїла! (Болг.)

О царю, батьку ти наш, поможи нам, до тебе прийшли… (Болг.)

Діти мої, сини мої, воїни мої добрі, воїни мої хоробрі, народе мій… (Болг.)

Мерщій, мерщій, божі люди! (Болг.)

Коміскорт – ім’я походить від титулу. Дослівно «комітет намету», тобто начальник намету. Коміскорт був чимось на кшталт нинішнього інтенданта при стратигу або імператорі. Відав також сторожовою службою.

Вб’ють тебе (Болг.)

Проедр синкліту – глава сенату, постать радше декоративна, ніж значна. Йому належало воздавати почесті, його благословляє сам патріарх, на його честь лунають навіть актології, в себе в домі він дає обіди (за казенний кошт) для магістрів і патрикіїв, але на цьому й кінчається його так звана влада, бо пі прав, ні обов’язків цей чин більше не давав.

Синклітики й сіленціарії – зібрання можних у Візантії, тобто їхній сенат, мав ніби дві палати: вирішальну – синкліт і дорадчу – сіленціарій. Відповідно звалися й члени цих палат.

Триклін дев’ятнадцяти акувітів – один з головних залів Великого палацу, де стояло дев’ятнадцять акувітів, тобто столів, для бенкетів.

Чому дівчата люблять солдатів?

Так, так, чому!

Тому, що їм начхать на бомби і гранати.

Так, так, тому!

Ярлами в давній Скандінавії звано військових ватажків – від незначного воєводи до короля.

Отній – батьківський (староруськ).

Всі люди стають братами

Під ніжними твоїми крильми.

Ф. Шіллер, До радості .

«Книга, єпарха» – своєрідний звід законів, які регулювали внутрішнє життя Константинополя, передовсім – діяльність ремісників і торговців.

Єснаф – візантійський прообраз професійних цехових об’єднань середньовічної Європи.

Адамас – діамант.

Аргір – буквально: срібло, срібний. У Візантії придворні касири.

Атраватік – візантійський одяг скромного, притемненого тону, барва сушеного винограду.

Апокомбій (апокомвій) – буквально: видача. Так звалися у Візантії своєрідні імператорські або патріарші чеки, по яких можна було в скарбниці одержувати гроші і золото.

Біармійцями в Київській Русі звано іноді печенігів, а також усі невідомі племена, що мешкали на півночі за Камою.

Хазе – заєць ( нім.).

Табір для інтернованих.

Пересильний табір, з якого полонених спрямовувано до постійних таборів – шталагів і офлагів. Радянських полонених часто знищувано ще в дулагах.

Робочий табір, власне – філія великого концтабору.

Табори примусової праці при великих концернах, заводах, фабриках. Можна б тут згадати про штрафні табори концерну Круппа Деханшуле і Неєрфельдшуле або концерну Сіменса в Берлін-Хасельторст.