Олена Литовченко - Фатальна помилка

 Взимку 1655 року посольство на чолі з Даниїлом Греком спочатку невдало намагалося проїхати через Литву, згодом разом з Янієм (Іваном) Тафралі — через Волощину, Молдову і навіть Туреччину. Яким маршрутом козаки проїхали насамкінець (але ж таки проїхали!), й досі невідомо.

 Тиміш Хмельниченко загинув під час оборони Сучави 15 вересня 1653 року від гангрени, що розвинулася внаслідок тяжкого поранення. Був похований у церкві в Суботові 27 (за іншими відомостями 30) грудня 1653 року.

 Маються на увазі події 1647 року, що передували Хмельниччині.

 Ганна Сомківна — перша дружина Богдана Хмельницького.

 Мирний договір між Річчю Посполитою і Московським царством, укладений 24 жовтня 1656 у м. Вільно (тепер Вільнюс, Литва — див. Хронологічну таблицю).

 Мотрона — Гелена (Олена) Чаплинська, спочатку дружина підстарости Даніеля Чаплинського, а згодом друга дружина Богдана Хмельницького. За відсутності чоловіка й неможливості захищатися була страчена Тимошем Хмельниченком 14 червня 1651 року за звинуваченням у зраді.

 Ганна Золотаренко — сестра полковників Івана та Василя Золотаренків, третя й остання дружина Богдана Хмельницького. Була дуже норовистою, гоноровою, від свого імені видавала універсали на зразок гетьманських, негласно завідувала гетьманською скарбницею, вельми авторитарно керувала сімейними справами родини Хмельницьких. Усіх її дітей від попередніх шлюбів Богдан Хмельницький всиновив і дав їм своє прізвище.

 Юрій Хмельниченко — другий рідний син Богдана Хмельницького, майбутній український гетьман.

 Найвища адміністративна установа Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вперше була заснована Богданом Хмельницьким. Керував нею генеральний писар, першим з яких став майбутній гетьман Іван Виговський.

 Належний до міщан чи, швидше, селян, простонародний.

 Очільник найпершого у Гетьманщині бунту запорозької голоти, що стався у жовтні 1657 року. Бунтівники вимагали позбавлення щойно обраного Івана Виговського гетьманської булави. Виступ завершився негайним арештом ватажка.

 Маються на увазі Яким Сомко (брат Ганни Сомківни, першої дружини Хмельницького) і Василь Золотаренко (брат Ганни Золотаренківни, третьої дружини Хмельницького).

 Діадохи — полководці Олександра Македонського. Кривава борня між ними за володіння кавалками гігантської імперії, що залишилась по смерті великого завойовника, тривала 22 роки і закінчилась битвою при Іпсі 301 року до н. е., у якій загинув Антигон.

 У листопаді 1657 року гетьман Іван Виговський справді повернув Юрію Немиричу його колишні маєтності — села Кобеляки, Кишеньки, Переволочну, Білики, Нові Санжари та інші, конфісковані ще під час укладання Зборівської угоди.

 Дейнеки (від тюрк. — «кий», «дрючок») — одне з найменувань гайдамацького руху на півночі України, зокрема на Поліссі. Таку назву козацька старшина дала загонам збіднілих представників різних верств населення (селян та міщан), оскільки бунтівники-дейнеки озброювалися переважно сільськогосподарським реманентом (косами, вилами й ціпами), киями та рогатинами. Рух дейнек відігравав помітну роль під час Руїни у 1658–1665 роках.

 Мурза Карач-Бей — татарський полководець, який допомагав Івану Виговському придушити повстання Мартина Пушкаря і Якова Барабаша.

 Містечко на півночі сучасної Полтавської області.

 Найманець-вершник із власним конем.

 «А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже» (Лук., 18:16).

 Тут перелічені деякі засадничі догмати социніянського вчення.

 «Воля, Повага, Допомога, Братерство» (лат.).

 Артилеристи (застар.).

 Вершників (застар.).

 «М’ясник» тюркською та кримськотатарською — kasap. Є версія, що саме від цього слова походить зневажливий етнонім «кацап». Таким чином, він протиставляє бездуховного «м’ясника» шляхетному воїну.

 Нині — найдавніша споруда Переяслава-Хмельницького. Михайлівська церква, спроектована в стилі українського бароко, була збудована в 1646 році, однак різні роботи тривали тут аж до 1666 року. Згодом стала частиною Михайлівського монастиря.