Леся Бернакевич - Скелет у шафі

Може, мрія селекціонерів так би й залишилася мрією, якби у співробітниці Світлани Крохмальської не померла її бездітна тітка, що, як виявилося, все життя провела в якійсь Обертівці, а помираючи, заповіла свою хату племінниці. І тоді директор Трусевич скерував Світлану у відрядження. Професор хотів, щоб Світлана якнайшвидше вивідала таємницю високої народжуваності у селі. Бо сподівався, що партія оцінить його старання і почепить йому на лацкан зірку героя Радянського Союзу! Він сподівався, що Крохмальська, придивляючись, що їдять і п’ють місцеві мешканці, присилатиме про них на кафедру цікаві відомості. І це допоможе розгадати таємницю, звідки в селян – така шалена плодовитість? Дослідження мали стати цікавим науковим відкриттям і увічнити імена спеціалістів з кафедри. Збагнувши, що в руках Світлани – доля наукового щастя, чоловіки усі купно почали їй догоджати, кожен на свій лад. Однак не так сталося, як гадалося. Світлана Крохмальська привезла їм не ті дослідження, на які сподівався колектив інституту спадковості…

Перед тим, як виїхати з Обертівки, Світлана подарувала свою хату… Славі Рогачці.

Якщо пожежа була першою сенсацією, то благодійність Крохмальської – другою. Ще ніколи Зоня Цидулка не перебувала в такому центрі уваги. Бо обертівці не могли второпати, чому лікарка з міста не продала, а саме подарувала хату телятниці, яка не доводиться їй ні сестрою, ні племінницею, ні тим паче кумою! Вони чекали від Зоні пояснення, адже листоноша була найближче до Світлани і мусила знати, чому вона вдалася до такої несподіваної операції з нерухомістю? На жаль, поштарка і сама не знаходила мотивації вчинку Світлани. Але щоб не втратити марку, вона говорила так: «Не забувайте, що Світлана – родичка Крохмальської і на ділі вирішила втілювати у життя заповіти своєї тітки. Вона відписав на доньку рідного брата хату. А племінниця розсудила, що мати аж два помешкання – у місті та в селі – це за жирно, і віддала маєток Славці безкорисливо!» «Яка висока свідомість!» – вирішили селяни і знову взялися воювати одне з одним за межу, як герої Ольги Кобилянської. Проте дехто із скептичних хуторян крутив пальцем біля скроні, приказуючи, що племінниці покійної Крохмальської також хура сіна в голову заїхала.

Мокош – в староруській слов’янській міфології богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, дощів, пологів і заступниця породілей, охоронниця корів у стародавніх слов’ян.

Дугласи – літаки, виробництво яких розпочала американська фірма «Дуглас» у 40-х роках ХХ століття (розм.).

Надія Крупська – (1869–1939) – російська революціонерка, радянська громадська діячка.

Гостинці у стародавніх греків та римлян, які господар дарував своїм гостям для вияву гостинності.

Так називається популярна пісня у виконанні узбецького вокально-інструментального ансамблю «Ялла», яка на початку 80-х років двадцятого століття зробила цей колектив відомим.

Відро.

Відро.

Лель – бог пристрасті у язичників, зображався юнаком із сопілкою.

Покровитель ремесел і майстрів, зокрема ковалів, і йому приємні звуки від ударів молоточків, дзвону ланцюгів та завивання вогню.