Томас Кініллі - Список Шиндлера

Говорячи, комендант Ґьот поглядав на Мадріча й Шиндлера — цих двох він особливо бажав прибрати до рук. Він знав, що вже може покладатися на знання й поради Боша. Але в гера Шиндлера, наприклад, був зброярський відділ, і то на стадії розробки. З іншого боку, коли вже його перенести до Плашува, то він надасть табору великої ваги в очах Інспекції з озброєння.

Гер Мадріч слухав, задумливо нахмурившись, а гер Шиндлер дивився на Ґьота напівусміхнено, з виглядом людини, яка не налаштована протестувати. Комендант Ґьот інстинктивно відчував навіть до того, як скінчив свою промову, що Мадріча доцільно перетягти до себе, а Шиндлер відмовиться. Важко було точно сказати, хто мав потужніші батьківські почуття щодо своїх працівників-євреїв: чи то Мадріч, готовий піти зі своїми в табір, чи то Шиндлер, який бажав утримати своїх робітників на «Емалії».

Оскар Шиндлер, з тим самим виразом скупої зговірливості на лиці, пішов з усіма дивитися майбутній табір. Плашув уже був схожий на табір — щойно погода покращиться, можна буде зібрати бараки; коли земля підтане, з’явиться можливість вирити ями під нужники і стовпи. Польська будівельна компанія встановила кількакілометрову загорожу по периметру. Вишки на товстих опорах стояли понад обрієм до самого Кракова, а також на вході в долину з боку вулиці Велицької, на далекому краї табору, і вгорі на східному пагорбі, де група офіційних осіб під австрійським фортом на пагорбі дивилася на масштабні роботи над новим витвором. Оскар помітив, як жінки тягли брудні рейки в бік залізниці, склавши на них, як на ноші, важкі частини майбутніх бараків. Унизу, з найнижчої точки долини і по всьому дальшому схилу, стояли бараки на терасах, зібрані в’язнями-чоловіками, котрі будували, працюючи руками й молотками, так енергійно, що з відстані здавалося, ніби вони виконують цю роботу охоче.

На найкращій, найрівнішій ділянці землі, яку бачила внизу делегація, вже стояли кілька довгих дерев’яних споруд, призначених для виробництва. Цементну підлогу можна буде почати заливати, коли буде потрібно встановити великі машини. Перенесенням всього обладнання заводів займеться СС. Дорога, що обслуговувала цю зону, треба визнати, мало чим відрізнялася від сільського шляху, але адміністрація вже звернулася до інженерної фірми Клуґа з тим, щоб вони зробили центральну вулицю табору, а Східна залізниця пообіцяла зробити спеціальну гілку до брами табору, до каменоломні он там праворуч. Вапняк із каменоломень і могильні плити, про які Ґьот казав, що вони «сплюндровані поляками», будуть перетворені на бруківку для внутрішніх доріг. Шановному панству не треба хвилюватися щодо доріг, казав Ґьот, адже він має серйозний намір утримувати постійно сильну команду з видобування каменю й брукування доріг.

Невеличку колію прокладено для вагонеток із камінням. Вона починалася з-за будівлі адміністрації і великих кам’яних бараків, побудованих для есесівців та українського гарнізону. Вагонетки з камінням, по шість тонн кожна, пересували жінки групами по тридцять п’ять — сорок осіб; вони тягли за троси по обидва боки вагонетки, щоб компенсувати нерівність колії. Якщо котрась із них перечіпалась і падала, то на неї наступали або ж вона відкочувалася вбік з дороги, бо в команд був власний ритм і жодна окрема людина не могла його порушити. Споглядаючи цю таємну єгипетську працю, Оскар відчув напад нудоти; таке млосне поколювання в усьому тілі в нього було тоді, на пагорбі над вулицею Кракуса. Ґьот тоді вважав, що ділові люди — цілком надійні глядачі для таких сцен, що вони є його духовними братами. Його ця дика праця внизу жодним чином не знічувала. Як тоді, на вулиці Кракуса, перед Оскаром постало питання: чого взагалі можуть соромитися есесівці? Чого може соромитись Амон?

Енергія будівельників бараків, навіть для такого обізнаного спостерігача, як Оскар, оманливо скидалася на намагання чоловіків побудувати дах над головою для своїх жінок. Але, хоча Оскар цього ще не знав, того ранку Амон влаштував показовий розстріл на очах у цих людей, тож тепер вони мали повне уявлення про умови своєї праці. Після ранкової зустрічі з інженерами Амон прогулювався Єрусалимською і дійшов до бараків СС, де роботами керував відмінний старший сержант, якого невдовзі мали підвищити до офіцера, — Альберт Гуяр. Гуяр підійшов до Амона стройовим кроком і доповів про стан справ.

— Частина фундаментів бараку обвалилася, — повідомив, почервонівши, Гуяр.