Софі Перино - Дочка Медічі

Усе ще тримаючи ракетку, король Наваррський уклоняється.

— Панове,— заявляє він,— королева Наваррська вшанувала нас своєю присутністю.

У цих словах немає ані тіні насмішки, проте, коли неприязні погляди його приятелів звертаються до мене, я почуваюсь незручно.

Чоловіки вітаються зі мною, після чого розвертаються один до одного.

— Вам уже досить? — кричить партнер короля іншим гравцям.— Бажаєте знову програти?

Я підводжусь, тікаючи від власного збентеження. Мій кузен, який спостерігав за мною крізь сітку, що відділяє нас, чіпляється пальцями за петлі.

— Ви покидаєте нас, пані? Я був би радий, якби ви вболівали за мене в наступному матчі,— його погляд цілком серйозний, наче він здогадується, що його товариші змусили мене почуватися ніяково, і йому прикро.

— Боюсь, я мушу, ваша величносте,— я присідаю в неглибокому реверансі.— На відміну від чоловіків, жінки витрачають більше часу на свій туалет. На сьогоднішньому обіді ми з вами будемо в центрі уваги.

— Це правда. Але ж ви, прославлена красуня, не маєте боятися чоловічих поглядів. Гадаю, ви натякаєте, аби я присвятив більше уваги моєму туалету,— він ледь помітно усміхається. Стільки порад щодо мого вбрання відтоді, як ми одружені, очевидно, що він має на увазі нашу нічну розмову. Навіщо її згадувати? Нагадати мені про нашу угоду? Можливо, він просто хоче повернути невимушеність, з якою ми спілкувалися вчора.

— Я буду в сріблястій сукні. Доберіть схоже вбрання.

Мене неприємно вражає, що ми могли здаватися подружжям на наших весільних урочистостях, але насправді нам потрібен час, аби стати парою, навіть якщо йдеться про пару союзників. Я вдруге присідаю в реверансі й повертаюсь до них спиною.

Віддаляючись від майданчика, я чую, як один із чоловіків бурмоче: «Шпигунка».

Мої щоки палають. Я постійно чую це звинувачення, але мені все одно боляче. Моя мати засуджувала мене за те, що я — шпигунка герцога. Мабуть, піддані мого чоловіка теж підозрюють, що я працюю на герцога. Або думають, що я — шпигунка моєї матері, яка вважає мене негідною своєї довіри. Я втомилася бути маріонеткою, втомилася, що мені ніхто не вірить. Я вирішую довести, що я союзниця мого кузена що швидше, то краще.

Наступного разу я бачу свого чоловіка, коли він піднімається до мене в паланкін, і ми разом ідемо до розташованого неподалік готелю Анжу. Анжу влаштовує цей обід і вечірній бал у Луврі. Мені смішно й радісно від того, що етикет змушує брата святкувати мій шлюб. Смішно, тому що він ненавидить мого чоловіка. Радісно тому, що, враховуючи його гордість і вишуканий смак, він мав витратити чимало грошей на ці заходи.

Позаяк я вирішила бути в добрих стосунках із моїм кузеном, я усміхаюсь йому.

— Як пройшли інші тенісні матчі?

— Чудово. Я виграв усі.

— Справді?

— Ні,— він широко усміхається,— але я сподівався, що ви мені повірите на слово, адже ви не залишилися подивитися.

— Ніхто б не здогадався, що ви гасконець,— дражню я його.

— Та що ви, усі знають напевно, хто я: якщо мене не видає моє хизування, то любов до часнику неодмінно видає. Я чув, що двір багато говорить про це, особливо жінки.

Я шаріюсь, згадуючи сотні коментарів про запах часнику як невід’ємний атрибут короля Наваррського.

— Прикро, що ми всі поїдемо до Фландрії. Доведеться відкласти подорож до Наварри, а я так хотів би познайомити вас із нашою кухнею.

— Будь ласка, пане, не розмовляйте сьогодні про війну з іспанцями, принаймні в присутності королеви-матері,— мій голос серйозний, але я утримую усмішку на вустах, аби її бачили люди, які проїжджають повз нас.

— Я знаю, що її величність не схвалює цю ідею,— відповідає мій кузен, супроводжуючи свої слова звичним для нього знизуванням плечима.— Але мені здається, що його величність з адміралом вирішили воювати.

— Тоді вони змусять мою матір діяти жорсткіше та небезпечніше,— я розмовляю так тихо, що король Наваррський вимушений нахилитися до мене.— Якщо ви всі поїдете до Фландрії і вам там сподобається, ви матимете багато часу поговорити про це. Можете навіть похизуватися по-гасконськи за умови, що поводитиметеся добре. Доки це не станеться, прислухайтесь до моєї поради: не беріть активну участь у суперечках щодо війни.

Він замислюється.

— Мої люди радять протилежне. Вони вмовляють мене відкрито підтримати короля, аби він знав, що ми його союзники.