Раиса Иванченко - Гнів Перуна

Ромейські царі то наймали їх для воєн своїх, то нацьковували один на одного, щоб вони воювали між собою і не нападали на Візантію, то щедро платили золотом вождям племен, купуючи для себе мир. А потім збудували величезну муровану стіну за п'ятдесят поприщ від моря Мармурового до теплого Понта…

В ті часи імперія була неспокійною. Бунтував голодний люд у Цареграді, провінції грабували племена федератів-союзників — ісаври [91] Ісаври — народ, союзний з Візантією, що дав династію візантійських імператорів, засновану Левом III, прозваним Ісавром. За її правління зміцніло становище Візантії. та остроготи [92] Остроготи (остготи, грейтунги) — відгалуження германського племені готів. Жили в Причорноморських степах. Після розпаду гунського союзу вдерлись до Італії і створили свою державу. В ній було збережено багато римських правових і політичних установ. У VI ст. була завойована Візантією. , бунтували рукомесники, яких визискували віндики-відкупники [93] Віндики — (від лат. vindico — вимагаю, позиваю) — люди, що позивали когось з метою повернути своє майно, яким хтось володів незаконно. . Бунтували колони-оратаї, православні християни й відступники од християнської віри монофізити [94] Монофізити — прибічники християнського вчення, яке виникло у Візантії в V ст. Трактували поєднання двох природ во Христі: поглинання людського начала божественним. . Сварилися між собою патріархи, імператори і великі роди могутніх патриціїв. Усі домагалися золота, рабів, земель. Скарбниця ромейських царів остаточно оскуділа. Останній нащадок великого імператора Помпея — Анастасій — вигнав за межі імперії племена ісаврів і перестав сплачувати їхнім вождям золото (за мир треба було віддавати їм півтори тисячі фунтів золота). Тоді ісаври повстали. Шість років грабували й плюндрували імперію… Вибухнуло повстання городян і в столиці. Хтось підпалив іподром, коли там сидів Анастасій, хтось пожбурив у нього каменюкою… Голодний, обшарпаний люд розбивав статуї імператора та імператриці. Золота імперія хиталась. Анастасій привселюдно зняв із себе порфіру…

А в цей час повстали фракійські племена. До них приєдналися гунни і болгари з Подунав'я. Війська Анастасія були розгромлені під стінами Константинополя. Із скарбниці зникло останнє золото. Ватажок бунтарів Віталіан пересипав його п'ять тисяч фунтів у свої кишені. Через два роки по тому він знову привів повстанські армії під стіни імперської столиці…

Анастасій шукає спільників. Анастасій посилає гінців із дарунками до велеможного північного сусіда, володаря слов'янських племен. Князь Кий міцнив свою землю градками і зораними нивами. Грізний володар степу хозарський хан Трухан під ударами мечів слов'янських відкотився з Подніпров'я. Сусіда, який на очах могутніє, — твій завтрашній пекельний ворог. Але поки що в Анастасія вибору не було…

Бистроногі комоні слов'янської дружини з'явилися у Подунав'ї несподівано швидко. Слов'янські роди, що давніше осіли тут, виходили стрічати своїх побратимів з хлібом-короваєм на рушниках… Уся долина була заповнена слов'янами-оратаями… Слов'янська мова і пісні слов'янських дів линули хвилями Дунаю до берегів моря.

Дружина Києва тіснила племена гуннів, аланів, герулів… Дружинники не поспішали, де пройшли, там ставили городки й засіки. А там, де широкоплесий Серет з'єднувався з Дунаєм, зрубили великий городок і нарекли іменем свого князя — Києвець.

Імператор Анастасій чимшвидш поспішав назустріч Кию. Що надумав цей слов'янський вождь? Чим обернеться для імперії сія поміч від нього? Князь Кий зажадає тільки золота чи й земель?.. Чи, може, захоче поділити царський вінець?

Кий байдуже дослухався до передзвону золота, яке прислав йому Анастасій. Кий жадав дістати собі землі, що були заселені його сородичами-слов'янами… Для того й закріпив їх градками й засіками.

Анастасій брижив чоло. Це те, чого він найбільше боявся! Візантія може опинитися поряд із небезпечним сусідом. Києва земля простягнеться тоді від Дунаю до Дніпра, від теплого Понта до холодного Варязького моря, де також живе слов'янський народ… Анастасій гарячково розмислював…

А що нині робить хозарський каган [95] Каган — титул глави держави у древніх тюркських народів (печенігів, половців, хозарів і т. д.), а також пізніше у східних слов'ян і монголів. Трухан? Чому його табуни так далеко кочують від Подніпров'я і слов'янських городків та оселищ?