Похід на Україну
Першого дня Різдва перебрав команду над УСС в полі сотник австрійської армії Осип Микитка. Спершу Стрілецтво не довіряло йому, але коли пізніше і він піддався залізному законові стрілецької асиміляції, та став свідомим українським старшиною, він виявив себе одним з найкращих командантів Легіону УСС. Уже в тиждень після обняття команди Легіону УСС – сот. О.Микитка в своїм новорічнім Легіоновім приказі незвичайно тепло привітав Українське Січове Стрілецтво з визволенням України, підкреслюючи, що пролита Стрілецька кров під прапором Вільної України – не пішла намарно.
Подаємо точний текст цього цінного документу з історії УСС:
«Приказ Легіону УСС ч. 14.
Дня 14 січня 1918.
НОВИЙ РІК: Четвертий рік зустрічають УСС в полі, – та нині перший раз можемо сказати собі, що Судьба ласкавіше повернула долею України, даючи їй Свободу, за яку сотки стрілецьких голов лягло в могилі. З нинішним Новим Роком кожннй з нас має певну надію на краще, вільніше життя у своїй власній хаті. Наші труди і жертви не пішли намарно. Ми видвигнули й винесли малиновий стяг Свобідної України. Хай грядучий рік утвердить наші здобутки й свободу народу в ряді всіх держав народів світу.
З Новим Роком Щасть Боже!
сотник ОСИП МИКИТКА».
В цьому приказі ствердила Команда Легіону УСС, що визволення України через проголошення ІІІ Універсалом Української Народньої Республіки – це також вислід трудів і кривавих жертв Українського Січового Стрілецтва.
Тим часом на Україні почали розвиватися дуже загрозливі події для української незалежности. Московські большевики, що захопили владу від Тимчасового Правительства, пішли війною на Україну. В Україні стали їм до помочі місцеві москалі та збаламучені большевицькою пропагандою українські військові частини. В січні опанували большевики Лівобережжя та безпосередньо загрозили Києву. 22 січня 1918 р. проголосила УЦРада свій Четвертий Універсал, яким проклямовано Україну незалежною, суверенною державою. Після десятиденних боїв за Київ, УЦРада була примушена опустити столицю разом із військом. Перед тим ще почала УЦРада через своїх делегатів мирові переговори з Центральними Державами в Бересті, а 9 лютого заключено з ними окремий мир.
Щоб викинути большевиків з України та завести лад і порядок, звернулась УЦРада за військовою допомогою до Австрії, а саме, за висланням на Україну Українських Січових Стрільців, і регyлярних українських полків австрійської армії. Але Австрія не похочувала висилати УССтрільців, ні українських полків, а навіть спочатку зовсім відмовлялась від допомоги. [135] [133] Чого прийшли Німці на Україну? Розмова з М.С.Грушевським. Київ, 1918.
Щойно коли Німеччина погодилась, очевидно в своїм інтересі, вислати своє військо на Україну і воно почало вже переходити границю, тоді й Австрія замість повного Легіону УСС і українських полків, почала висилати на Україну в першу чергу полки мадярські, польські й інші.
Про велике бажання Української Центральної Ради дістати в допомогу Українських Січових Стрільців, М.Грушевський писав так: «З огляду на велику цінність, яка виявилась за відділами галицьких Січових Стрільців, що організувались на Україні з воєннополонених і виселенців і віддавали важну прислугу в боротьбі з большевиками, дуже бажано було в даній хвилі дістати такі січові дружини з Австрії». [136] [134] М.Грушевський. «Ілюстрована Історія України». Київ 1918, стор.563.
Сам М.Грушевський в перших роках війни не надто одушевлявся участю УССтрільців по стороні Центральних Держав. Однак треба ствердити, що коли після його гіркого досвіду, показалась велика цінність Січових Стрільців як національно свідомого, здисциплінованого і жертвенного війська в критичних моментах УЦРади, він визнав велике значення Українських Січових Стрільців для українського народу. Коли б не було в 1914 р. УССтрільців, то не було б можливости створити в 1918 р. в Києві куреня Січових Стрільців, що по його словам, віддали важну прислугу в боротьбі з большевиками, як також не було б кого кликати, крім німців і австрійців, на допомогу УЦРаді після Берестейського договору.
Про прихід УССтрільців на Україну для допомоги УЦРаді в її боротьбі проти московських большевиків, об'явлено в окремій відозві Ради Народніх Міністрів, якої текст частинно наводимо:
Від Ради Народніх Міністрів
ДО ВСІЄЇ ЛЮДНОСТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ
Читать дальше