Пасивність групи отамана Ю.Тютюнника під Жмеринкою й розформування Січі, а також порівнюючи кволий, рух Запорожців на Вінницю примушували ШДA використати також і Галицькі частини для штурму Жмеринки, щоб швидше пробити собі шлях на Вінницю. На це НК ГА охоче погоджувалася й навіть пропонувала свою співпрацю.
Тому схвалено таке компромісове рішення. Подаємо витяг із наказу Головното Отамана ч. 2116/К.
НАКАЗ 2116/К.
В додаток до директиви від 30 липня ц.р. ч.2067/К про загальний наступ, Головний Отаман наказав:
1) для руху 1 й 3 корпусам Галицької армії предоставити всі шляхи на схід від шосе Проскурів-Кам'янець до залізничної лінії Жмеринка-Козятин включно. 2) Коли до 7 серпня при наступі цих корпусів ст. Жмеринки не буде здобуто, то Галицька армія своїм правим крилом допоможе Наддніпрянській захопити Жмеринку, залізницю Гнівань-Козятин передати до розпорядимости НК ГА з тим, щоб вона рівночасно обслуговувала потреби інших військових груп. 7-го серпня зранку дві бригади Галицької армії розпочнуть наступ з півночі в напрямку на Браїлів. Головний Отаман наказав: 7-го ж зранку повстанському кошеві отамана Ю.Тютюнника, тримаючи щільний зв'язок із Галицькими бригадами, перейти в рішучий наступ для захоплення ст. Жмеринки.
Рух Галицьких корпусів на Жмеринку. Сх. ч. 14
.
5-го починається рух двох Галицьких корпусів: 1-й прямував через Бар на Васютинці, на північ від залізниці Деражня-Жмеринка , 3-й зосереджувався в районі Бар-Єлтушків. Резерва (10-та бригада) біля Волковинець. Штаб 1-го корпусу – у Васютинці, штаб 3-го корпусу – у Барі.
Треба зазначити, що вже 2.VІІІ. біля м. Бар для зв'язку з групою Ю.Тютюнника й для більшого прикриття Галицьких корпусів з боку Жмеринки, висунуто 6-ту Галицьку бригаду.
Але 7-го наш загальний наступ не відбувся, бо НК ГА загаялася й не встигла вирушити до передових корпусів. 1-й корпус розгорнувся на схід від Браїлова-Демидівки трьома бригадами, одну бригаду він залишив на залізниці Деражня-Жмеринка. 3-й корпус скупчив гро своіх сил у м. Бар.
Повстанський кіш Ю.Тютюнника розгорнувся по обидва боки залізниці Проскурів-Жмеринка. Отже, наші частини були готові до бою.
БОЇ ЗА ПОСІДАННЯ ЖМЕРИНКИ
Бої 8.VІІІ. Сх. ч. 15
.
Наші частини зранку розпочали гарячий бій. Ворог ставив завзятий опір. Тютюнник натискував із заходу; на північ від нього дружньо наступали бригади 1-го корпусу; вони намагалися перетяти шляхи відвороту Жмеринській червоній групі. До вечора повстанські частини захопили Пост-Подільський і підступи до Жмеринки. В руки Тютюнника потрапило до 450 полонених. Галичани з кривавими боями тиснули большевиків і захопили місто Браїлів, Демидівку, зіпсували залізницю й вислали кінноту на ст. Ворошилівку. 3-й Галицький корпус загрожує Жмеринці з півдня. До пізнього вечора точаться вперті бої. Нами відтято в Жмеринці біля 7 ворожих панцерних потягів і силу різного майна. Чекалося оточення ворога. Одначе, червоні не дають за виграну. Вони всю ніч працюють, щоб відкрити собі шляхи відвороту.
Бої 9.VІІІ. Сх. ч. 15
.
9-го зранку Ю.Тютюнник і 5-та Галицька бригада (2 і 3-й курені) вдерлися в Жмеринку. Червоні в безладді відходять різними напрямками. До наших рук потрапила сила війсгкового майна, на яке позаздрили Галицькі частини й намагалися накласти на нього свою руку. Але Тютюнник поставив, їм рішучий опір. Запахло порохом. Кожний для своіх частин бажав використати майно. Одначе, конфлікт скоро залагоджено і Наддніпрянці з Галичанами охоче помирилися на компромісі.
У Жмеринці залишилося багато паротягів і колійового табору.
На жаль, як виявилося потім, усі панцерні потяги й частина ешелонів устигли з боями вночі з 8 на 9 прорватися на північ через Галицькі частини, яких примушено було залишити Браїлів.
Переслідування ворога. Сх. ч. 15
.
На 10.VІІІ. 1-й корпус мав досягти рубежа Гнівань-Ільківка. 10-та бригада рушає на Вінницю навздогін червоним. Отаман Тютюнник іде на переправи Ворошилівка-Тиврів. 3-й Галицький корпус скупчується на південний схід від Жмеринки.
Отже, Жмеринський вузол у наших руках. Ворога розбито, він у повному відвороті.
МАРШ-МАНЕВР ЗАПОРОЖЦІВ
Рух Запорожців до 7.VІІІ. Сх. ч. 14
.
Штаб Запорізької групи, одержавши директиву 2067/К, просив не починати руху з 2.VІІІ , як то йому було запропоновано, а дати Запорожцям спочатку відпочити хоча б на 5 діб. Комгрупи доповідає, що на протязі останніх двох місяців Запорожці не мали жодного відпочинку; виснажилися й знесилились, а тому потрібно налагодити всякі справи, привести до порядку зброю, переглянути обоз і т.д. Командування погодилося, нарешті, і Запорожцям дати відпочинок хоч на короткий термін. Було їм дано дозвіл почати рух зранку 4.VІІІ. Але Запорожці стали на марш 3-го і до 8-го вони вже зосередилися в районі Літин-Літинка-Івча, на напрямку Вінниця; кіннота просунулась на Хмільник.
Читать дальше