Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Телеграма Наштагрупи з 9.VІІІ.1919 р.

Продовжуючи наступ, частини Київської групи зранку вдерлися на ст. Жмеринка і вкупі з частинами 1-го Галицького корпусу (5 бриг.) захопили її й величезну силу військового та залізничного майна. Ворог поспішно відступає на Ворошилівку та Красне. Частини групи переслідують ворога. Вжито заходів для захоплення переправ на р. Буг біля Ворошилівки та ст. Ярошенки. Панцерним потягам пощастило вирватися спід Браїлова і втекти на Вінницю-Козятин. Під Жмеринкою розбито не менш, як десять полків ворога.

Кінець телеграми ч.0390 з 10.VІІІ.1919 р.

Частини 6-ї дивізії ввечорі розбили відділ ворога, складений переважно з матросів та жидів, і захопили кулемет і трофеї.

Телеграма Штабу групи СС ч.0565, з 10.VІІІ.1919 р.

Частини 2-го Галицького корпусу з невідомих причин відступили о 14-й годині 10.VІІІ за р. Случ, опустивши м. Старокостянтинів. На фронті групи СС почалися сильні бої.

Телеграма ч.2161/К з 11.VІІІ.1919 р.

Отаманові Божкові. «Попереджаю вас, що коли ви будете робити перешкоди роззброюванню 2-ї пішої дивізії, то будете притягнуті до відповідальности, як за невиконання наказу Н-ка й покарані за законами воєнного часу». В.Тютюнник.

Відкритий лист козаків Запорізької Січі до Головного Отамана

Батькові Головному Отаманові Петлюрі. – Відкритий лист.

«Ми, козаки «Запорізької Січі», почувши, що Штаб Дієвої армії, будучи непоінформованим у ділах «Запорізької Січі» і під впливом брехні старшин «Запорізької Січі», котрим розкрутилась гайка і котрі повтікали з фронту, занімаються дезертирством та переводять народні гроші в тилу, тоді, коли ми кладемо свої голови на фронті – покушається на старинні права Запорізької Січі і вмісто любимого Батька Січі Божка, нас зорганізувавшого і нами вибраного – призначає нам в отамани яку-то невідому людину, а начальником Штабу та старшинами Штабу призначає іменно цих людей, котрі повтікали з фронту і нашого довір'я ніколи заслужити не можуть, самим категоричним способом проти цього протестуємо і ніколи на це згодитися не можемо. – Ми, Запорожці, ніколи не можемо згодитись на те, щоби нами командувала людина, призначена, а не нами вибрана по Запорізькому звичаю. Коли у нас і були які небуть нелади, то не винуват Батько Божко, а винуват Штаб Дієвої армії, котрий не дав можливости із маси зробити дісціпліновану спаяну частину. Ці нелади тепер налагодились і як би не саботаж і дезертирство трусливих старшин, то Запорізька Січ була би самою сильною і дісціплінованою частиною Української армії. – Все таки під проводом Батька Божка, котрому ми дуже віримо, як щирому українцеві і борцю за права трудового народу і котрого ми безмірно любимо, все таки під його проводом ми заняли ряд укріплених большевиками пунктів і розігнали далеко переважаючі нас сили противника. Ми, козаки Запорізької Січі, заявляємо, що усунення від нас нашого Батька, потягне за собою дуже не бажані наслідки, особливо тепер, коли успішно наступаємо, а через те просимо Вас, Батьку Головний Отамане, негайно розглянути нашу справу і не допустити до порушення прав Запорізької Січі, а ми в свою чергу обіцяємо під Вашим проводом виконати все, що буде потрібне для добра Української Народньої Республіки. Козаки Запорізької Січі.

Телеграма Комкора 2 Гал. ч.оп.2854 з 13.VІІІ.1919 р.

Частини 7-ої Галицької бригади зайняли Остропіль після упертого вуличного бою, а решта частин стоять в районі Баглай-Ладичі; 4-та й 21-ша бригади в районі Жеребки-Кузьмин-Циценівка. Група СС у районі Заставки-Кульчини-Грицики-Карчівка. Ворог зайняв Старокостянтинів кількома сотнями з кулеметами та гарматами. Група СС. Ворог повів наступ на Волицю-Польову й примусив кінноту відійти до с. Колки. Спробу наступу ворога на Малинки та Кульчини – відбито. Під натиском ворога частини СС залишили с. Лагодинці. В групі брак гарматних набоїв.

Телеграма ч.2171/К з 3.VІІІ.1919 р.

Комгрупи Волинської, копія Начвікоресп. Наказую Волинській групі негайно пересунутися залізницею до ст. Жмеринка й скупчитися в районі Ворошилівка, Потік, Жуківці, Маянів. Про час вируху донести.

Телеграми: ч.оп.4751/2 ч.оп.4751

3-й Галицький корпус в постійних боях з ворогом: 2-га бригада досягла Мал. Чорнятин, Котюжинці й 8-ма бригада до Курави. 1-й Галицький корпус: 9-та бригада захопила Калинівку, але зазнала тяжких утрат. 9-та бригада посувається до Мончинець, 10-та бригада – Туча, 6-та бригада до Крижанівки, 5-та бригада до Уланова-Рильське. 3-й корпус має перейти другою бригадою до Михалина, 8-ю бригадою – Леонардівки-Лопатина, 14-та бригада залишилася в армійському запасі в Вінниці.