Иван Котовенко - Тринадцятий місяць - коментарі до роману

2)С. 13. Агент органів державної безпеки - особа, яка добровільно чи вимушено дала згоду виконувати в інтересах Радянської держави таємні доручення органів КДБ і взяла на себе зобов’язання зберігати в таємниці факт свого співробітництва з ними та характер виконуваних доручень (з конспектів майора Бузини О. Г.).

3)С. 13. В органах КДБ СРСР встановлювались такі види справ оперативного обліку (рос. мовою): « оперативная подборка» (ОП), «дело оперативной проверки» (ДОП), «дело групповой оперативной проверки» (на группу лиц - ДГОП), «дело оперативной разработки» (ДОР), «дело групповой оперативной разработки» (на группу лиц - ДГОР), «дело оперативного розыска» (ДОРз), «дело оперативного наблюдения» (ДОН). Для кожного виду справ оперативного обліку визначались граничні терміни їх провадження (з конспектів майора Бузини О. Г.).

4)С. 13. Лінії агентурно-оперативної діяльності 5-х підрозділів : боротьба з підривною діяльністю зарубіжних центрів ідеологічної диверсії та антирадянською діяльністю на напрямах - український націоналізм, сіонізм і єврейський націоналізм, клерикалізм, кримськотатарський автономізм, тероризм тощо; об’єкти агентурно-оперативної діяльності 5-х підрозділів : державні установи, відомства, громадські організації, а також соціальні групи і окремі особи, які є чи можуть бути об’єктами підривної діяльності противника і підлягають агентурно-оперативному захисту та агентурно-оперативному забезпеченню (з конспектів майора Бузини О. Г.).

5)С. 13. Оперативний облік - засіб інформаційного забезпечення діяльності органів КДБ, що представляє собою систему реєстрації, систематизації і класифікації відомостей і матеріалів про ворожу діяльність конкретних осіб, про ознаки державних злочинів при відсутності даних про особу злочинця, а також оперативних матеріалів по лініях роботи, об’єктах і окремих довго часових агентурно-оперативних матеріалів. Оперативний облік складається із оперативно-довідкового і оперативно-статистичних обліків. Перевірка по оперативному обліку обов’язкова при отриманні первинних матеріалів на особу, наданні права доступу до роботи з таємними документами, оформленні документів на виїзд громадянина за кордон, призначенні на певні посади, прийомі на роботу (службу) у певні відомства тощо (з конспектів майора Бузини О. Г.).

6)С. 16. Муха Степан Несторович, народ. 27.12.1930 р. у с. Підгородне Дніпропетровської області (тепер Січеславська область), закінчив Запорізький інститут сільськогосподарського машинобудування (1955 р.); 1956-1963 рр. - на комсомольській роботі, був одним із засновників Комуністичної спілки молоді Куби; з 1963 р. - 2-й секретар Чернігівського міськкому КПУ, з 1971 р. - інспектор ЦК КПУ; 1973-1982 рр. - заступник, 1-й заступник голови КДБ УРСР, 1982-1988 рр. - голова КДБ УРСР; з 1988 р. - заступник директора з питань режимної безпеки Інституту кібернетики Академії наук УРСР; помер 1993 р. від променевої хвороби, набутої під час обльоту на гелікоптері 29.04.1986 р. 4-го блоку Чорнобильської АЕС; похований у Києві.

7)С. 18. Центральний Комітет Комуністичної партії (більшовистів) - « більшовист » походить від слова « більшовизм », поняття виникло у зв’язку з виборами на Другому з’їзді РСДРП (1903, Брюссель-Лондон) керівних органів партії, коли прихильники Леніна-Ульянова склали більшість (більшовисти), а опоненти - меншість (меншовисти). Пізніше більшовистів почали називати «більшовиками», а меншовистів - «меншовиками» (фракції більшовистів і меншовистів в РСДРП), хоча російською мовою похідні прикметники від них залишались із наростком [-ст]: «большевисткий», «меньшевистский» (за російською граматикою мало б бути «большевицкий», «меньшевицкий», порівн. «сотник - сотницкий»). Отже, якщо не вдаватись до евфемізмів, правильно треба вживати: фашизм - фашист, більшовизм - більшовист, меншовизм - меншовист, марксизм - марксист (Див. http://wapedia.mobi/af/Bolsjewis: Die Bolsjewiste(Russies: Большевики, Большевисты, afgelei van die woord bolsje , "meer") was ’n faksie van die Marxistiese Russiese Sosiaal-Demokratiese Arbeidersparty (RSDAP). Dit het ontstaan toe die party geskeur het; die ander faksie was die Mensjewiste (afgelei van mensje , "minder"). Die skeuring het plaasgevind op die tweede partykongres in 1903. Die Bolsjewiste het later die Kommunistiese Party van die Sowjetunie geword. Die Bolsjewiste het die bewind in Rusland oorgeneem tydens die Oktober-rewolusie, wat deel was van die Russiese Rewolusie (1917) en het die Sowjetunie in 1922 gestig nб die Russiese Burgeroorlog. Die Bolsjewiste (of "die Meerderheid") was ’n organisasie van professionele rewolusionкre met ’n streng interne hiлrargie wat hulself beskou het as ’n voorhoede van die rewolusionкre proletariaat. Die party is gestig deur Wladimir Lenin, onder wie se leiding die Oktober-rewolusie plaasgevind het).