Тимур Литовченко: Шалені шахи

Х/1594— Національно–визвольний рух охопив усю Брацлавщину, Київщину і Волинь. 12–тисячне козацьке військо здобуло Гусятин, Канів, Бар, Луцьк та інші ключові міста. Поважаючи запорозьку ієрархію, Северин Наливайко добровільно уступив загальне керівництво повстанням гетьману Григорію Лободі.

29.10.1594— Козацька армія перейшла Дністер біля Сорок і рушила через Молдавію. Господар Аарон знов виступив проти козаків, які у трьох битвах розбили молдаван, штурмом здобули Цецору, перетнули Прут, захопили Ясси і ще кілька міст.

24.11.1594— Після молдавського походу козаки повернулися до Бару, звідки висунули шляхті вимогу: видавати харчі й повністю утримувати козацьке військо. Після чого шляхтичі почали кидати маєтки й тікати до Львова та Кракова.

ІІ/1595— Запорожці Григорія Лободи рушили походом на турецькі фортеці в Причорномор'ї. Натомість Северин Наливайко здійснив рейд на Волинь, де кілька тижнів стояв у Острополі — маєтку князя Острозького.

ІІІ/1595— Козаки Северина Наливайка вирушили походом на південну Молдову.

Весна–літо 1595— Успішні на початку дії союзних антиосманських сил в Молдові розладналися внаслідок взаємної недовіри, гризоти і зрад. Це змусило Северина Наливайка полишити Молдавію і стати союзником австрійської армії, що діяла в Угорщині.

ІХ/1595— Северин Наливайко з військом полишив цісарську службу. Повз Самбір козаки пішли на столицю Волині — Луцьк.

Осінь 1595— Польські війська увійшли в Молдову, позбавивши козаків можливості боротися проти татар і турок. Тому козаки спрямували свою невитрачену енергію проти польської шляхти.

Осінь 1595— Матвій Шаула на чолі запорозького загону здобув Київ, надалі продовжив боротьбу проти поляків на Білорусі.

Кінець Х/1595— Северин Наливайко зайняв білоруський Слуцьк, знов повторивши вимогу до шляхти підкоритися козакам. Гетьман Великого князівства Литовського Криштоф Радзивілл почав формувати шляхетське ополчення, тому за деякий час військо Северина Наливайка полишило Слуцьк і рушило на схід Білорусі.

Кінець 1595 — початок 1596— Не припиняючись на Волині та Київщині, козацьке повстання Северина Наливайка розгорнулося на Поділлі, частково перекинулося на Галичину.

ХІІ/1595— Польський уряд доручив коронному польному гетьманові Станіславу Жолкевському приборкати повстання Северина Наливайка.

Початок 1596— Матвій Шаула повернувся з Білорусі на Правобережжя.

1596— Сигізмунд ІІІ Ваза переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави.

1596— У Сигізмунда ІІІ Вази і королеви Анни народився син — майбутній король Владислав IV.

І/1596— Северин Наливайко з 1,5–тисячним загоном відступив з Білорусі на Волинь, а звідти через уманські ліси до Білої Церкви.

І/1596— Під час відступу до Северина Наливайка в Річицю на Дніпрі приїхав шляхтич Ян Мєшковський, який служив при королівському дворі, назвався посланцем короля й обіцяв владнати справу повстанців з властями. Насамкінець, повіз до Сигізмунда III Ваза листа Северина Наливайка з поясненням його дій. Яна Мєшковського заарештували ще в дорозі, катували і стратили. Завдяки цьому з'явився знаменитий лист Наливайка до Сигізмунда III, де йшлося, зокрема, про перспективу створення в межиріччі Дністра та Бугу (нижче Брацлава) козацької території з центром у новозбудованому місті–фортеці, що разом із Запорозькою Січчю захищала б українські землі від татар. Козаки мали б отримувати платню від польської казни. Себе Северин Наливайко пропонував на посаду єдино визнаного королем козацького гетьмана.

ІІ/1596— Повстанці Северина Наливайка діяли у межиріччі Прип'яті й Горині. І сам Северин Наливайко, і окремі козацькі сотні постійно переміщувалися з одного населеного пункту в інший, штаб–квартирою ставали поперемінно Степань, Висоцьк, Дубровичі, Лабунь. У цей період Северин Наливайко був готовий допомогти князю Костянтину Острозькому, коли б той підняв боротьбу за православ'я, а «якби до тієї бурди не прийшлося, тоді або в поля і річки, або до воєводи семигородського, або за пороги уступити хотів».

ІІІ/1596— Повстанці скинули Григорія Лободу і обрали гетьманом Матвія Шаулу.

23.03(2.04).1596— Перед спільною загрозою в особі гетьмана Станіслава Жолкевського повстанці Северина Наливайка, запорожці на чолі з Матвієм Шаулою та загін Григорія Лободи об'єдналися під Білою Церквою, де розгромили передові підрозділи шляхетських військ.