Говард Лавкрафт - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3

Однак більшість легенд і снів була пов’язана з однією порівняно пізньою расою, представники якої сильно відрізнялися від усіх відомих нашій науці форм життя і населяли Землю за сто п’ятдесят мільйонів років до появи людини. Ця раса, як свідчили легенди, була найвидатнішою серед усіх і єдина володіла таємницею часу. Вона змогла пізнати все, що колись було відоме, і все, що тільки буде відоме решті цивілізацій цієї планети за довгий час її існування, навчившись проникати свідомістю у минуле й майбутнє, навіть перекидати місток через віддалі у мільйони років і вивчати спадщину тих чи тих епох. Звершення цієї раси лягли в основу всіх легенд про ясновидців, включно з тими, що стали частиною міфології людства.

У їхніх величезних бібліотеках було зібрано тексти й картини, що зберігали увесь обсяг знань землян — починаючи від історії розвитку і фізіології кожної розумної раси і закінчуючи повним описом досягнень у мистецтві, опануванні мов і особливостей психології. Серед цього величезного масиву інформації Велика Раса обрала і запозичила ті ідеї, витвори мистецтва й технічні новації, які були придатними для умов її існування. При цьому добувати відомості з минулого, захищеного від проникнення свідомості, виявилось набагато важче, ніж із майбуття.

В останньому випадку усе відбувалося легше і матеріальніше. За допомогою спеціальних технічних засобів свідомість спрямовували у прийдешнє; надчуттєвим чином вона досягала потрібної епохи, а там після кількох попередніх спроб обирала найбільш розвиненого представника розумної раси, панівної у поточний історичний період. Утвердившись в його мозку і випромінюючи власні вібрації, свідомість відправляла заміщену особистість зворотним маршрутом і змушувала останню перебувати у своїй тілесній оболонці аж до завершення програми і повернення кожного з них на своє місце. Вселяючись у фізичне тіло представника майбутньої раси, спрямована свідомість зазвичай надалі виступала як звичайний член цієї спільноти, зовнішньої подоби якої вона набувала, і намагалася якнайшвидше зібрати усю можливу інформацію про передові на той час технології.

Тим часом витіснена свідомість, опинившись у чужому часі й чужому тілі, потрапляла під пильну охорону. Особливо стежили за тим, аби вона не завдала шкоди тілу, в якому тимчасово перебувала, і в той же час досвідчені розпитувачі витискали з неї все, що могло бодай трохи зацікавити дослідників. Нерідко допит провадили рідною мовою полоненого, якщо під час попередніх подорожей уже встигали здобути відповідну інформацію. Коли істоти Великої Раси фізично не могли відтворити мови носія заміщеної свідомості, створювалися розумні машини, здатні відтворити чужу мову як на музичному інструменті. Самі представники Великої Раси зовні виглядали як велетенські складчасті конуси до десяти футів заввишки, голова та деякі інші органи розташовувалися на кінцях товстих еластичних відростків, що відгалужувались від конусів. Вони розмовляли за допомогою клацання і шереху величезних лап чи то клешень, якими завершувалися дві з чотирьох кінцівок, а пересувалися, розширюючи і стискаючи майже десятифутову нижню клейку частину конуса.

Коли обурення і подив полоненої особистості спадали, коли (враховуючи, що вона покинула тіло, яке значно відрізнялося від тіла представника Великої Раси) вона дещо звикала, пристосовувалася до своєї тимчасової подоби, їй дозволяли задовольнити жагу пізнання, познайомитися з дивами та мудрістю навколишнього світу, як це робила і друга особистість. З відповідними заходами перестороги і в обмін на певні послуги їй дозволяли подорожувати по всіх населених районах планети у гігантських повітряних кораблях або дорогами у подібних до суден апаратах з атомними двигунами; полоненого також допускали до бібліотек, де зберігалися всі відомості про минуле й сучасність планети. Таке ставлення примиряло багатьох бранців з їхньою долею; маючи гострий і гнучкий розум, вони швидко опановували всі приховані таємниці Землі, закриті сторінки недосяжного минулого і кидались у запаморочливий вир часу, жадібно поглинали будь-яку інформацію про майбутнє тих рас і епох, з яких походили.

Іноді окремим бранцям дозволяли зустрітися з іншими полоненими із майбутнього, поділитися думками зі свідомостями, з якими їх розділяють сотні, тисячі або мільйони років. Кожен мусив скласти рідною мовою детальний звіт про себе і той історичний період, в якому він жив; надалі ці документи надходили до центрального архіву.