3) Коли нормальна людина бере участь у розмові, їй ідеться про те, щоб продемонструвати свої аргументи й дізнатися, що про це думає співрозмовник. Але не тиран! Йому в розмові йдеться про владу. Його аргументи завжди мусять переважити. Якщо в розмові хлопець не дає тобі й слова сказати, а потім ти почуваєшся переможеною — стережись! Ти можеш мати справу з тираном. Позаяк тиран зазвичай дуже розумний (треба чимало розуму, щоб бути витонченим тираном), він поведе розмову так, що ти почуватимешся дурнішою, ніж він.
4) За нормальних стосунків люди повинні пристосовуватися одне до одного. Раз поступаєшся ти, раз він. Якщо ти любиш піцу, а твій хлопець — голінку, то ви йдете раз на піцу, а наступного разу — на голінку, а найкраще — туди, де подають і те, і те. Якщо ж ви завжди йдете на голінку, і тобі весь час доводиться вислуховувати, що піца — гидота, це означає, що хлопець домінує над тобою.
5) Тиран любить різним чином використовувати людей. Якщо ви поїдете разом на природу, може виявитися, що посуд митимеш лише ти. Може статися й таке, що ти місяцями допомагаєш йому з польською мовою, та коли в тебе самої з'явиться проблема з математикою, він якось викрутиться й тобі не допоможе. А ще він може використовувати тебе, бо ти маєш гроші. А найгірше те, що він відразу наведе тобі мільйон доказів, вислухавши які, ти повіриш, що він правий! Зверни увагу на фрази, як-от: «Справжня жінка повинна вміти прибирати» або «Це ж зрозуміло, що коли в тебе більше грошей, то ти й маєш платити».
6) Нормальна людина уникає конфліктів. Але тирана це не стосується. Тиран обожнює сваритися, бо це дозволяє йому щоразу вигравати. Якщо твій хлопець часто провокує конфлікти, і після кожної сварки ти почуваєшся мов побитий пес — будь обережною! Можливо, ти маєш справу з тираном. Цей різновид людей буває агресивним. У нього високий рівень тестостерону. Тиран може штовхнути тебе або й ударити. І якщо навіть потім попрохає пробачення, то неодмінно додасть: «Може, я й занадто різко відреагував. Але це ти мене спровокувала. Наступного разу стережись!»
Моя вам порада: обходьте тиранів десятою дорогою!
Івадзару
* * *
— Чогось трохи лячно, — сказала Зуза, — що із моїм текстом буде скандал. Якщо Азор це прочитає, його чорти візьмуть.
— То й нехай візьмуть. Прилюдно нічого не станеться, бо таким чином він би зізнався, що це про нього. А якщо з ним це станеться — то й чудово.
— Попри все...
— Не хвилюйся, Зузо. З такими ж треба якось боротися. Якщо все справді було так, як ти це описала, я дуже тобі співчуваю. Подумай: може, комусь ця стаття допоможе? Іноді людина не впевнена, і хтось має їй підказати, щоб нарешті все стало зрозумілим...
— ...і в яку халепу він ускочив.
— Отож.
— А ти? Про що ти писатимеш? Щось новеньке?
— Ні, не нове... Я хочу продовжувати писати про анорексію. Мене взагалі цікавить тіло. У різних проявах. Може, Це також через завдання в школі. Крім того, моя подруга, Наталія... останнім часом вона страшенно схудла. Коли я недавно її бачила, мені спало на думку, що саме так усе й починається. Бо вона, звісно, не вважає, що це проблема. Тому я й хочу писати про це.
— Я теж знаю таку дівчину, вона ходила зі мною до школи в молодших класах. Живе тут недалечко. У неї теж були проблеми з анорексією. Якщо хочеш, можу тебе з нею познайомити.
— Звичайно, було б класно.
— Знаєш... я гадаю, що взагалі варто написати, як на нас впливають вимоги оточення. Я колись страшенно комплексувала через те, що вважала себе товстою. Мені вже трохи попустило, та лише тепер, а мені ж уже сімнадцять! Кілька років я змарнувала на те, що переймалася своїм поганим виглядом.
— Але ж ти чудово виглядаєш.
— Це ти так думаєш. Знаєш, я ношу сороковий розмір. Тобто L. Так чи сяк, а на думку багатьох, я просто гладуха.
— Дай спокій. Ти просто чудова, — сказала Лінка й захоплено глянула на Зузу. Бо Зуза й справді була дуже гарненькою. Світле кучеряве волосся, ледь помітні веснянки, сірі очі. Від неї віяло затишком і хотілося пригорнутися до неї. — А ще в тебе нормальний бюст, — додала вона. — Не те, що в мене, я пласка мов дошка.
— Ніяка ти не пласка.
— Раніше я так думала й страшенно цим переймалася. Але Адріан любить мене такою, яка я є.
— Тобі дуже пощастило.
— Це правда, — погодилася Лінка. — Я навіть не знаю, чим я на таке заслужила.
— Кожна людина заслуговує на щастя.
— Сподіваюся, що й ти невдовзі познайомишся із хорошим хлопцем і перестанеш думати про...
Читать дальше