Джоанна Ягелло - Тирамісу з полуницями

— Краще не переймайся так, а подзвони до неї й переконаєшся, чи все в неї гаразд.

«А взагалі, — подумала Лінка, — цікаво, чи є якісь нові коменти до моєї статті про анорексію». Їй кортіло ще трохи розвинути цю тему, але не тепер. Перед поїздкою було ще багато шкільних справ, доведеться виправити кілька семестрових оцінок і підготувати купу фотографій.

Останнім часом їм досить часто показували, як користуватися фотошопом і, щоб отримати залік, треба було обробити кільканадцять фотографій так, як вимагав учитель. Лійка не любила фотошоп. Вважала, що набагато важливіше навчитися фотографувати так, щоб знімок відразу був якісним. Обробка здавалася їй шахрайством, хіба що йшлося про ледь помітні виправлення. З іншого боку вона усвідомлювала, що мусить цього навчитися. Досі Лінка ще нічого не зробила, отож перед нею був напружений тиждень. Крім того, із цим гінекологом треба спробувати...

Наталія летіла до фітнес-клубу мов на крилах. Він уже відкрився після свят, і можна було знову займатися. На сьогодні вона запланувала собі годину кардіо, тоді заняття АВТ. Ця абревіатура означала «живіт, сідниці, стегна», і вправи призначалися переважно для цих частин тіла. Крім того, дівчина сподівалася побачити Шимона. А раптом удасться з ним поговорити? Адже завжди можна попрохати його допомогти з якимсь тренажером.

Вона крадькома придивлялася до жінок у роздягальні, і дивувалася, як можна було довести себе до такого стану. І молодші, і старші — усі мали відвислі складки жиру на животах, над обтислими трусами, дебелі стегна із целюлітом і розтяжками, товсті плечі, у які врізалися бретельки погано підібраних бюстгальтерів. Ці жінки скидалися на свиноматок, яких везуть до різника. Жах! Проте не всі були такими.

Нині Наталія звернула увагу на дуже худу дівчину. У неї були стрункі ноги, а живіт мала ідеально плаский. Наталія заздро глянула в її бік. Їй теж хотілося так виглядати. Дівчина перехопила Наталіїн погляд і запитально позирнула на неї. Наталія усміхнулася, але не наважилася заговорити. Може, іншим разом.

Шимона не було, принаймні вона ніде його не бачила. Наталія сподівалася, що він от-от прийде. За її спостереженнями, він проводив у клубі цілі дні. Зрештою, то була його робота. Увійшла до залу. Інструкторка вже вмикала музику для заняття.

— Степери, мати, навантаження для ніг. Приготуйте все відразу.

Наталія стала відразу за тією стрункою дівчиною, аби трохи за нею поспостерігати. Почалося заняття.

— Три, коліна, чотири, три step touch, step touch, basic, basic, три! — до Наталії ледь долинали вигуки інструкторки, яка справді майже репетувала, щоб перекричати гучну музику.

Наталія трохи повправлялася, але невдовзі відчула страшенну слабкість. Повітря довкола неї здавалося густим, мов вата. Зійшла зі степера й вирішила піти до туалету, вмити обличчя холодною водою. Має ж вона право бути втомленою, зрештою, перед заняттям аж півгодини займалася на біговій доріжці. І з'їла нині лише один хлібець із повітряної кукурудзи. Супертонкий, усього дев'ятнадцять калорій.

Повернувшись із туалету, побачила, що прийшов Шимон. Втома відразу де й ділася. Він, мабуть, готувався до заняття, бо щось там робив біля якогось тренажера, та побачивши Наталію, підійшов до неї й уперше, відколи вона тут з'явилася, заговорив.

— Що чувати? Як справи? — поцікавився.

— Усе гаразд, — відповіла вона. — Я трохи займалася, але щось мені не дуже добре.

Тренер уважно придивився до неї.

— А ти щось їла? Бо коли вправляєшся, мусиш їсти, інакше нічого хорошого не буде.

— Дай спокій. Я ж не для того вправляюся, щоб їсти і все пішло нанівець.

— Мусиш їсти, бо ти себе виснажиш. Ти вже дуже худа... тобто, струнка, — виправився він. Шимон знав, що для деяких дівчат слово «худа» звучить як образа. — Важливо отримувати білки й вуглеводи, — розговорився він. — Нежирне біле м'ясо, на гарнір — рис. Тут, у клубі, продають протеїнові батони, купи собі на ресепшені. Або білкові препарати. Кажу тобі, якщо не їстимеш, виглядатимеш погано. Ну ж бо, мчи по батончик. Коли з'їси, приходь, позаймаємося трохи, я тобі покажу класні вправи для живота.

Наталія слухняно повернулася до шафки по гроші й подалася купити собі щось перекусити. Справді, якщо вона з'їсть батончик, який містить, наприклад, сто калорій, то, може, їй вдасться ще годину позайматися й спалити чотириста?

Підживившись енергетичним батончиком і випивши ізотонічний напій, Наталія відчула себе настільки краще, що займалася ще півтори години. Тепер вона ледь не падала з утоми, зате була щаслива. Крім того, їй вдалося кілька разів поговорити із Шимоном. Хлопець подобався їй дедалі більше. Вона сподівалася, що це шанс почати щось нове. Вона більше не думатиме про Марціна, годі. Те, що сталося — доконаний факт. Це він її покинув. І хоча вона й намагалася щось зробити, кілька разів написала йому, він не відгукнувся. Хтось там сказав, що цього цвіту скрізь півсвіту? То й нема чого страждати, думаючи про нього.