Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Сесілі. Мені приємно, що він вам подобається, міс Ферфакс.

Ґвендолен. Я й не уявляла, що на глухій провінції може бути щось таке, як добрий смак. Це для мене сюрприз.

Сесілі. Боюся, що ви провінцію оцінюєте на основі побаченого в Лондоні. Як на мене, більшість лондонських будинків украй вульгарні.

Ґвендолен. А я гадаю, що вони зачаровують сільські уми. Мені просто в голові не вкладається, як можна жити на провінції, коли ти ще зберігаєш людську подобу. Від провінції мене завжди нудить.

Сесілі. Оце, мабуть, і є те, що газети називають сільськогосподарською депресією? Теперішні аристократи, здається, особливо потерпають від неї. Я чула, що вона вражає їх, мов епідемія. Може, вип’єте чаю, міс Ферфакс?

Ґвендолен ( з показною чемністю ). Дуже дякую. ( Убік .) Гидке дівча! Але чай мені не завадить.

Сесілі ( люб’язно ). Вам з цукром?

Ґвендолен ( гоноровито ). Ні, дякую. Цукор тепер не в моді.

Сесілі ( сердито дивиться на Ґвендолен, бере щипці й кидає в чашку чотири грудки цукру; тоді говорить суворим тоном ). Ви торт волієте чи хліб з маслом?

Ґвендолен ( нудьгувато ). Хліб з маслом, коли ваша ласка. У порядних домах тепер дуже рідко можна побачити торт.

Сесілі ( відкраює великий шматок торту й кладе на невеличку тацю ). Подайте це міс Ферфакс.

Мерімен виконує доручення і відходить разом зі служником. Ґвендолен починає пити чай і враз кривиться. Тоді ставить чашку на стіл і простягає руку до хліба з маслом; побачивши, що там торт, обурено схоплюється на ноги.

Ґвендолен. Ви накидали мені в чай кілька грудок цукру, і хоч я вам чітко сказала, що віддаю перевагу хлібові з маслом, підсунули мені торт! У мене лагідна вдача і доброзичлива душа, але мушу перестерегти вас, міс Кард’ю: ви забагато собі дозволяєте.

Сесілі ( підводячись ). Щоб урятувати мого бідного невинного й довірливого хлопчика від якоїсь там напасниці, я ладна піти на будь-що!

Ґвендолен. Я з першого погляду побачила, що вам не можна довіряти. Мені зразу стало ясно, яка ви нечесна й зрадлива. І я ніколи не помиляюсь у своїх відчуттях. Мої перші враження від людей завжди правильні.

Сесілі. Мені здається, міс Ферфакс, що я зловживаю вашим дорогоцінним часом. У вас, безперечно, ще чимало такого роду візитів тут по сусідству.

Входить Джек.

Ґвендолен ( схоплюючись на ноги ). Ернесте! Мій Ернесте!

Джек. Ґвендолен! Голубко! ( Кидається цілувати її .)

Ґвендолен ( відхиляючись назад ). Одну хвилинку! Чи це правда, що ви збирались одружитися з цією юною панною? ( Показує на Сесілі .)

Джек ( сміючись ). З любою маленькою Сесілі! Звісно, що ні! Звідки взялась така думка у вашій милій голівці?

Ґвендолен. Дякую! Тепер можна. ( Підставляє щоку .)

Сесілі ( дуже ласкаво ). Я так і знала, що тут якесь непорозуміння, міс Ферфакс. Добродій, рука якого обіймає вас за талію, – це містер Джон Ворзінґ, мій опікун.

Ґвендолен. Що-що?

Сесілі. Це дядечко Джек.

Ґвендолен ( ступаючи крок назад ). Джек! О!

Входить Елджернон.

Сесілі. А оце Ернест.

Елджернон ( підходить впрост до Сесілі, не звертаючи ні на кого уваги ). Моя люба! ( Хоче поцілувати її .)

Сесілі ( відхиляючись назад ). Хвилинку, Ернесте! Чи це правда, що ви збирались одружитися з цією юною панною?

Елджернон. З якою це юною панною? ( оглядається навкіл. ) Сили небесні! Ґвендолен!

Сесілі. Атож, – сили небесні, Ґвендолен. Я маю на увазі саме Ґвендолен.

Елджернон ( сміючись ). Звісно, що ні! 1 звідки взялася така думка у вашій милій голівці?

Сесілі. Дякую. ( Підставляє щоку для поцілунку .) Тепер можете. ( Елджернон цілує її .)

Ґвендолен. Я відчувала, що тут сталася невеличка помилка, міс Кард’ю. Добродій, що зараз обіймає вас, – це мій кузен, містер Елджернон Монкріф.

Сесілі ( відстороняючись від Елджернона ). Елджернон Монкріф?! О!

Дівчата підходять одна до одної і обнімаються за талію, немов шукаючи прихистку одна в одної.

То вас звуть Елджернон?

Елджернон. Таки Елджернон.

Сесілі. О!

Ґвендолен ( до Джека ). А ваше справжнє ім’я – Джон?

Джек ( випростуючись аж наче гордовито ). Я міг би й заперечити, якби схотів. Я міг би заперечити будь-що, якби схотів. Але моє ім’я таки Джон. Вже багато років Джон.

Сесілі ( до Ґвендолен ). Страшенна облуда звалилася на обох нас.

Ґвендолен. Бідна моя зранена Сесілі!

Сесілі. Люба моя ошукана Ґвендолен!