Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Ґрібсбі. Я тільки повірник. Я не вдаюся ні до якого насильства над особистістю. Судовий урядник, що має своїм обов’язком затримувати особу боржника, чекає в однокінному екіпажі надворі. Він має значний досвід у таких справах. Через це ми й вдаємось до його послуг. Але ви, безперечно, волієте радше сплатити борг.

Елджернон. Сплатити борг? А як я можу це зробити? Невже ви гадаєте, що я маю якісь гроші? Тоді ви справжній довбняк. Жоден джентльмен ніколи не має грошей.

Ґрібсбі. Я з досвіду знаю, що задля сплати такої послуги завжди знаходяться родичі.

Елджернон. Джеку, отже це тобі доведеться залагодити цю справу.

Джек. Будь ласка, містере Ґрібсбі, – дозвольте мені конкретніше ознайомитися з цим документом. ( Гортає поданий йому чималенький блок паперів .) 762 фунти 14 шилінгів 2 пенси від жовтня місяця. Мушу завважити, що я за все своє життя не стикався з таким безоглядним марнотратством. ( Передає документ докторові Чезюблу .)

Міс Призм. 762 фунти тільки за їжу! Мало пуття з молодика, що їсть так багато, та ще й так часто.

Чезюбл. Ми вже далеко відійшли від тих часів, коли домінували Вордсвортова скромність [204]в їжі й піднесеність у думках.

Джек. То як ви гадаєте, докторе Чезюбл, – мені таки треба сплатити цей велетенський братів рахунок?

Чезюбл. Мушу сказати, що я так не думаю. Це було б заохоченням його до подальшого розтринькування грошей.

Міс Призм. Що хто сіє, те нехай і жне. А ув’язнення якраз може бути дуже благотворним. Шкода тільки, що воно зводиться лише до двадцяти днів.

Джек. Я цілком з вами згоден.

Елджернон. Мій любий, який же з тебе сміхотун! Ти ж чудово знаєш, що насправді це твій борг.

Джек. Мій?

Елджернон. Так, і ти це знаєш.

Чезюбл. Містере Ворзінґ, якщо ви жартуєте, то зовсім недоречно.

Міс Призм. Це дике зухвальство! Саме те, чого я й сподівалася від нього.

Сесілі. І невдячність. Я цього не сподівалася.

Джек. Не звертайте уваги на те, що він каже. Він завжди так поводиться. Ти хочеш сказати, що ти не Ернест Ворзінґ, котрий живе в помешканні Б-4 в Олбені. Якщо ти вже на це пішов, то чому б тобі не заперечити, що ти мій брат? Чому?

Елджернон. Я просто не збираюся цього робити, друзяко, це було б абсурдом. Звичайно, я твій брат. Отож ти й мусиш сплатити за мене цей борг.

Джек. Заявляю тобі відверто, що я не маю найменшого наміру робити щось у цьому роді. Доктор Чезюбл, достойний пастор своєї парафії, і міс Призм, на глибокі й тверезі судження якої я твердо покладаюся, – вони обоє тієї думки, що ув’язнення тобі дуже добре прислужилося б. Я теж так думаю.

Ґрібсбі ( дістаючи годинника ). Я перепрошую, що порушую цю приємну родинну бесіду, але час налягає. Ми повинні приїхати в Голвей до настання четвертої години, бо пізніше ускладнюється прохід туди. Там дуже суворі правила.

Елджернон. Голвей!

Ґрібсбі. За такого роду переступи звичайно утримають в Голвеї.

Елджернон. Ну, тоді я категорично відмовляюсь бути ув’язненим на такій далекій околиці за те, що обідав у Вест-Енді.

Ґрібсбі. Рахунок вам виставлено за вечері, а не за обіди.

Елджернон. Щодо цього мені байдуже. Я кажу тільки те, що я не згоден бути ув’язненим на тій околиці.

Ґрібсбі. На тому передмісті проживають люди середнього класу, це правда, але сама в’язниця фешенебельна й простора, і там надається достатньо можливостей робити моціон у певні години дня. Що стосується медичних послуг, то їх завжди легко одержати, для цього виділено відповідний час.

Елджернон. Робити моціон! Боже мій! Жоден джентльмен не робить моціонів. Ви, здається, не розумієте, що таке джентльмен.

Ґрібсбі. Я з багатьма джентльменами стикався, тож і справді, може, не розумію їх. Серед них же трапляються найдивовижніші різновиди. Результат культивації, не що інше. То вже, будь ласка, збирайтеся, сер, якщо це не обтяжить вас.

Елджернон ( благально ). Джеку!

Міс Призм. Молю вас не поступатись, містере Ворзінґ.

Чезюбл. Це така ситуація, що слабкості тут не місце. Вона була б самооманою.

Джек. Я не збираюся поступатись і ніякій слабкості чи омані не піддамся.

Сесілі. Дядечку Джеку! Здається, у вас є трохи моїх грошей, так? То дозвольте, щоб я сплатила цей борг. Мені б зовсім не хотілося, щоб ваш брат опинився в тюрмі.

Джек. Ні-ні, я не можу погодитись, аби ти, Сесілі, викидала на це свої гроші. Це було б абсурдом.

Сесілі. Тоді, може, ви самі сплатите? Вам же буде, мабуть, прикро, якщо вашого брата ув’язнять. Я, правду кажучи, повністю в ньому розчарувалась.