Наталена Королева: Шляхами і стежками життя

Декокт (лат. decoctum) – відвар (найчастіше з лікарських трав).

Саванарола Джіроламо (1452–1498) – італійський чернець, домініканець, проповідник (від 1475 р.), автор кількох трактатів на релігійні теми.

Опука (заст.) – тут: м’яч.

Регула (лат. regula) – правило, закон, чернечий статут.

Зілійниця – жінка, яка знається на зіллі та лікує травами, знахарка.

Нетачанка (пол. najtyczanka) – діалектна назва тачанки.

Морана (Морена) – міфічна богиня смерті та холоду, втілення диявольських сил.

Тут авторка цитує польські прислів’я (імовірно, не зовсім точно) про пекаря «Piecze piekarz guski, uścipuje kuski / Piekarzka mu pomaga, uścipują obadwa» («Пече пекар гуски, відщипує шматки / Пекарка йому допомагає, відщипують обоє») та про горобця, який «szyje boty ze grochu» («шиє черевики з гороху»).

«Frére Jaques, frére Jaques, dormez vous?..» – слова відомої французької дитячої пісні «Брате Жак, Брате Жак, чи ти спиш?..», де справді рефреном звучать слова «Дін, данг, дон. Дін, данг, дон».

Тому святкували іменини Естрельїти на Різдво, що її наймення Естрелья – зоря – висвітлювало, що то значить зоря Бетлеємська, яка з’явилась при народженні Христовім, і це було також причиною, чому французь ка вихователька назвала дівчинку Noële, тобто «Різдво». Бо ж наймення «Наталена» на Україні, а може, й скрізь на світі, крім Півдня Франції і Еспанії – незнане. Означає-бо воно також Різдво, але й наймення святої, яка була пастушкою, вихованою чужими пастухами, бо рідний батько звелів її викинути чи втопити з досади, що народилася знов донька, а не син (Н. К.).

«Violettes de Parme» – назва відомих парфумів «Пармська фіалка».

Баревні (чеськ. barevný) – кольорові, різнокольорові.

Верцинеготорикс (82 р. до н. е. – 46 р. н. е.) – вождь кельтського племені арвернів у Галлії (територія сучасної Франції).

Король Кловис (Хлодвіг) (466–511) – засновник Франкського королівства, яке розглядають як першу французьку або німецьку монархію, залежно від національної приналежності чи симпатій дослідників. Син короля Хільдеріка І з роду Меровінгів і Базіни Тюринзької.

Дагобер I ([604]–639) – король франків із династії Меровінгів. Син короля Хлотара II та королеви Бертруди.

Одягнути штани на руба , тобто навиворіт. Легенда про «штани короля Дагобера» була популярною у Франції.

За ті часи у Франції був ще досить сильний вплив класицизму, тому в школах навчали міфології (Н. К.).

Ферії (польськ. Ferie ) – канікули.

Авторка має на увазі «Моральні листи до Луцилія» – останній твір відомого давньоримського філософа та поета Сенеки.

Публій Елій Траян Адріан (76–138) – римський імператор з династії Антонінів.

Аврелій Марк Антонін (121–180) – XVI римський імператор з династії Антонінів, відомий філософ-стоїк.

Аахен – місто в Німеччині на межі кордонів трьох країн: Німеччини, Бельгії та Нідерландів.

Карл Великий (742/748–814) – король франків, лангобардів, імператор Заходу, представник династії Каролінгів; його вшановують як засновника Німеччини, Франції та їхніх національних монарших династій.

Charlemagne – французьке скорочення слів: Carolus Magnus (Н. К.).

Ідеться про Малін (або ж Мехелен) – місто в Бельгії між Брюсселем та Антверпеном. Від французької назви міста (Malines) походить вислів «малиновий дзвін», оскільки Мехелен був європейським центром дзвонарства.

У місті збереглася гробниця Карла Великого в капелі (споруда у формі восьмикутника заввишки 31 м і діаметром близько 32 м), яка пізніше стала частиною відомого кафедрального Аахенського собору.

Карломанія – тут: захоплення згаданим раніше Карлом Великим.

Елізенгартен (Elisengarten) – один із міських парків в Аахені, названий на честь Елізабети Баварської (1801–1873), дружини короля Фрідріха Вільгельма IV.

Чувати – пильнувати.

Вільгельм II (1859–1941) – останній кайзер Німеччини та король Пруссії.