Ліман Френк Баум - Дороті та Чарівник у Країні Оз

Здесь есть возможность читать онлайн «Ліман Френк Баум - Дороті та Чарівник у Країні Оз» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Жанр: literature_20, foreign_prose, Сказка, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Дороті та Чарівник у Країні Оз: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Дороті та Чарівник у Країні Оз»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Герої багатьох казок Лімана Френка Баума – Дороті та Чарівник – знову зустрілися на сторінках цієї книжки. Однак цього разу на них чекають, мабуть, найкарколомніші пригоди. Разом з хлопчиком Зебом, кошеням Еврикою, Конем-Ридваном та дев’ятьма крихітними поросятами вони потрапляють у гігантську тріщину, яку спричинив потужний землетрус. І опиняються в підземній чарівній країні, мешканці якої готові на все, аби позбутися непроханих гостей. Пошуки шляху додому приводять вимушених мандрівників в багато інших небезпечних місць, але їхня кмітливість зводить нанівець підступні плани недругів.

Дороті та Чарівник у Країні Оз — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Дороті та Чарівник у Країні Оз», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Ти хіба сама не бачиш? – кошеня знову перетнуло межі даху.

– Чудеса! – зраділа Дороті.

– Нехай Еврика спуститься на вулицю й покличе кого-небудь на допомогу, – запропонував Зеб, який був не менше за неї вражений цим дивним явищем.

– А раптом ми теж можемо ходити по повітрю? – припустила дівчинка.

Зеб здригнувся і відсахнувся.

– Я б не наважився, – сказав він.

– Може, Джим спробує? – запропонувала Дороті, озирнувшись на коня.

– Може, так, а може, й ні, – відповідав Джим. – Я достатньо наперекидався в повітрі, мені й на даху добре.

– Ми ж не впали на дах, – міркувала дівчинка. – Ми парили в повітрі. Та я майже впевнена, що могли б опуститися плавно до самої бруківки без будь-якої небезпеки. Он Еврика, дивіться, прекрасно ходить по повітрю.

– Еврика важить пів фунта, – презирливо пирхнув Джим. – А я – не менше пів тонни.

– Ти важиш не так багато, як хотілося б, Джим, – похитала головою дівчинка, окинувши коня поглядом. – Ти жахливо худий.

– Що робити, я старий, – зітхнув кінь, похнюпившись. – Я мало хорошого бачив у житті, до того ж у минулому мені довелося потягати коляску вулицями Чикаго, а це не та робота, де можна розтовстіти.

– Зате тепер він їсть за трьох, ніби надолужує втрачене, – вставив хлопчик.

– Я їм? Щось не пригадую, щоб я сьогодні снідав, – пробурчав Джим, якого слова Зеба зачепили за живе.

– Ніхто з нас не снідав, – сказав хлопчик. – Та й чи варто базікати про їжу, коли нам загрожує небезпека.

– Немає небезпеки страшнішої за голод, – знову пирхнув кінь, пропустивши повз вуха докір свого юного господаря. – Хотів би я знати, чи росте в цьому дивному місці овес, а якщо росте, то скляний він чи ні?

– Звичайно, ні! – вигукнула Дороті. – Я бачу околиці міста, сади й поля – нам би тільки дістатися до землі!

– Тож чому вам не зійти вниз? – здивувалася Еврика. – Я голодна, як кінь, і дуже хочу молока.

– Нумо, Зебе, спробуй, – запропонувала дівчинка, повернувшись до товариша.

Зеб вагався. Надзвичайна пригода зовсім вибила його з колії. Однак він не хотів, щоб Дороті визнала його за боягуза, і повільно рушив до краю даху.

Тримаючись за руку Дороті, Зеб відірвав від даху ногу і ступив у порожнечу. Як не дивно, він відчув під ногою тверде опертя. Набравшись мужності, він зробив крок і другою ногою. Не випускаючи його руки, Дороті пішла за ним, і незабаром обидва вже гуляли по повітрю поруч із грайливим кошеням.

– Джим, – покликав хлопчик. – Боятися нічого!

Джим обережно наблизився до краю даху. Як розсудливий і принциповий кінь, він не міг не визнати, що ніщо не заважає йому піти за іншими. З пирханням та іржанням, помахуючи коротким хвостом, він потрусив із даху вниз до вулиці. До того ж через свою велику вагу спускався швидше, ніж діти, обігнавши їх на півдорозі. Його приземлення на скляну бруківку було таким м’яким, що страх не встиг ним оволодіти.

Ну й ну сказала Дороті переводячи подих Що за дивне місце Зі скляних - фото 4

– Ну й ну! – сказала Дороті, переводячи подих. – Що за дивне місце!

Зі скляних дверей почали виходити люди, щоб подивитися на прибульців. Незабаром на вулиці зібрався натовп чоловіків і жінок. Вони були стрункі та добре вбрані, мали правильні та приємні риси обличчя. Власне, в натовпі не було жодної потворної людини, але й красивими Дороті їх не назвала б: занадто байдужими були ці лялькові фізіономії.

Їхні обличчя не відображали ні радості, ні переляку, ні подиву, ні цікавості, ні приязні. Вони просто дивилися на чужинців, найбільше роздивляючись Джима та Еврику – очевидно раніше ніколи не бачили ні коней, ні котів. Дітей у натовпі не було, тож вони не відрізняли їх від дорослих.

Незабаром до присутніх підійшов незнайомець, у темному волоссі якого прямо над чолом виблискувала зірка. Схоже, це була шанована тут людина, бо інші розступилися, щоб дати йому дорогу. Обвівши безтурботним поглядом спочатку тварин, потім дітей, він звернувся до Зеба, який зростом був трохи вище за Дороті.

– Скажіть мені, зловмисники, це ви викликали дощ із каменів?

Хлопчик на якийсь час розгубився, бо не розумів, що мається на увазі під цим запитанням. Тоді, згадавши каміння, що впало разом із ними та, мабуть, досягло землі раніше, ніж вони, відповів:

– Ні, сер. Ми нічого не викликали. Це був землетрус.

Чоловік із зіркою якийсь час постояв, тихо роздумуючи над цією заявою. Потім запитав:

– А що таке землетрус?

– Не знаю, – сказав Зеб, який все ще був дуже розгублений.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Дороті та Чарівник у Країні Оз»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Дороті та Чарівник у Країні Оз» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Дороті та Чарівник у Країні Оз»

Обсуждение, отзывы о книге «Дороті та Чарівник у Країні Оз» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x