Франсуа Рене де Шатобріан - Замогильні записки

…поля… // Де була Троя ( лат.; Верґілій. Енеїда, III, 10–11; пер. М. Білика).

По хвилях, аж до моря (лат.).

Нині вони імператор та імператриця російські (Париж, 1832).

Парні. Еротичні вірші, II, 12 («Примирення»).

П’ятдесят два роки по тому у Франції зводять п’ятнадцять нових бастилій, щоб задушити свободу, в ім’я якої зрівняли із землею першу Бастилію.

Готель корабельників (англ.).

Ура (англ.).

Тут: паспорт для чужоземця (англ.).

Вольтер. Послання до Філіди.

Моряки, матроси (англ.).

Поштова карета, диліжанс (англ.).

Гомер . Одіссея, VII, 146–148; пер. Б. Тена.

Горацій . Оди, I, 7, 13; пер. А. Содомори.

Руїни Мітла і Паленке в Мексиці доводять сьогодні, що Новий Світ може позмагатися щодо давнини зі Старим (Париж, 1834).

Тіт Лукрецій Кар . Про природу речей, II, 570–580; пер. А. Содомори.

Я навів її у моїх «Подорожах» (Женева, 1832).

Рабині-берберці (порт.).

Андромаха над прахом жертву жалобну за містом // У гаї приносила, де Сімоент неправдивий спливає, // Й голосно манів на тризну скликала усіх до могили ( Верґілій. Енеїда, III, 301–303; пер. М. Білика).

Багата (неологізм Шатобріана від грец. хризо – золото).

Все мандрує ( лат.; Лукрецій . Про природу речей, V, 828; пер. А. Содомори).

Хочу, щоб ти зацілів, – тобі іще жити годиться (лат.; Верґілій. Енеїда, IX, 212; пер. М. Білика).

Боже, врятуй короля! (лат.)

Сторож (англ.).

Ворота (англ.).

Нічний сторож (англ.).

Шекспір. Річард III, д. IV, сцена 3; пер. Б. Тена.

Горище (англ.).

Придворний титул, що не піддається перекладу. Означає старшого з братів короля; у Шатобріана тут і далі – граф д’Артуа, майбутній Карл X.

Прекрасна Венера ( іт.).

Юна леді (англ.).

Данте Аліґ’єрі. Пекло, I, 73; пер. Є. Дроб’язка.

Прощавайте! Прощавайте! (англ.)

…Та у сні чоловік їй, // Ще не похований доти, з’явився (лат.; Верґілій. Енеїда, I, 352–353; пер. М. Білика).

Катулл, 65, 9 – 11; пер. Л. Вировець.

Пер. І. Світличного.

Рабле. Гаргантюа та Пантаґрюель. Кн. II, розд. VI («Як Пантаґрюель здибав лімузинця, що францужчину перековерзував»).; пер. А. Перепаді.

Друга книга хроніки, 5, 12.

Ремінісценція з «Мистецтва поетичного» Н. Буало (Пісня третя, 18); пер. М. Рильського.

Книга Йова, 4, 15–16.

Данте. Пекло, XIV, 46–48; пер. Є. Дроб’язка.

Якого зжер корсиканський хижак (лат.).

Мільтон . Втрачений рай, кн. X.

У гніві (лат.).

‹Перед тобою› всміхається море (лат.; Лукрецій . Про природу речей, I, 8; пер. М. Зерова).

В одинадцятій книзі цих «Записок».

Я чув од генерала Поццо, що саме він переконав Олександра перейти в наступ.

Прилип мій язик до мого піднебіння (лат.; Книга псалмів, 21 (22), 16).

Читайте нижче розділ «Сто днів у Генті», а також портрет пана де Талейрана в кінці цих «Записок» (Париж, 1839).

Тебе, Бога ‹хвалимо› (лат.).

Безстрашний (англ.).

Острів, славетний металом халібів, якого там безліч ( лат.; Верґілій . Енеїда, X, 174; пер. М. Білика).

У своїх посмертно опублікованих записках, які містять багато цінних подробиць, пан де Лафаєт підтверджує цей дивний збіг наших думок у пору повернення Бонапарта. Пан де Лафаєт щиро любив честь і свободу (Париж, 1840).

Тимчасово (лат.).

У недавно надрукованій брошурі, що називається «Листи чужоземця» і написана, як видно, досвідченим і добре поінформованим дипломатом, згадано цю дивну пропозицію, зроблену російським імператором у Відні (Париж, 1840 рік).