Пантелеймон Куліш - Чорна рада (збірник)

Радується старий Шрам, радується й гетьман, а вже ніхто більш, як сама Леся. Тілько її радість схожа була на місяць під негоду: то сіяє він, як сріблом сипле, звеселяючи й поля, і села, і сади понад річкою; то зайде у хмару, і як зайде, то весь світ наче печаль покриє: річка мов мертва, без іскор, тече поміж берегами; почорніли сади; по темних полях смутно. Небога Леся то веселиться серцем, то тяжко сумує, як згадає, що мусить одна-одинока тратити молодії літа у гетьманській світлиці, слухаючи тілько військовії розправи да погриманнє кубків за трапезою. Розпізнала голубонька, да пізно, що Сомко козак не до любощів. Нема в його ні того ніжного слова, ні того люб'язного погляду, що веселить дівоче серце. Гетьман він на всю губу, пишен і красен; да не згляне й не заговорить так од серця, як той бідний Петрусь. Отже треба коритись своїй долі; шкода й казати батькові або матері. Нехай і сам Петрусь про те не відає!

Став він очуняти, стала вона рідше до його надходити, ніби боїться його й соромиться.

– Чого ти, Лесю, наче ховаєшся од мене? – каже він їй раз, піймавши її за руку.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Білогородський шлях – шлях на захід від Києва, через село Білогородка.

Тороки – ремені ззаду сідла для прив’язування речей або прив’язаний до сідла дорожній мішок.

Хмельницький Богдан (Зиновій) Михайлович (6л. 1595–1657) – гетьман України з 1648 року. Очолив повстання на Запорозькій Січі, яке поклало початок визвольній війни українського народу 1648–1654 років проти польсько-шляхетського поневолення. Під керівництвом Хмельницького відбулася Переяславська рада 1654 року, на якій Україна прийняла протекторат Московської держави.

Державський – дідичевський. (Прим. авт.)

Ушули – стовпи в брамі. (Прим. авт.)

А ворота в Черевані не прості, а державські. Замість ушул – рублена башта під гонтовим щитом… – державські – поміщицькі; ушула – стовп, до якого прикріпляються ворота.

Керман – Акерман, турецьке місто-фортеця у гирлі Дніпра.

Пустинножитель – відлюдник.

Київська братська школа – навчальний заклад, заснований 1615 р. Київським братством – національно-релігійною громадською організацією київських міщан, що виникла при Богоявленському (з 1616 р. – Братському) монастирі на Подолі.

Остряниця (Острянин) Яків (? – 1641) – один з керівників селянсько-козацького повстання 1638 р. проти польсько-шляхетських загарбників та української шляхти.

Консистенти – польське військо.

Уніти – уніати, прихильники унії – об'єднання православної і католицької церков на українських і білоруських землях, проголошеного 1596 р. у Бресті.

Річчю Посполитою, чи то республікою, називалось усе вкупі – Польща, Литва і Русь; а Руссю звались Галичина, Поділля, Волинь і Україна. (прим. авт.)

У 1572 р. польський уряд сформував з козаків війська для боротьби проти народних рухів на Східній Україні й охорони її південних кордонів. Прийняті на державну службу вписувалися в реєстр (звідси й назва – реєстрові козаки).

Трясило Тарас – Федорович Тарас (XVII ст.), гетьман запорозьких нереєстрових козаків.

Павлюк (Павло Михнович Бут;? – 1638) – гетьман нереєстрових козаків, керівників селянсько-козацького повстання проти польсько-шляхетських загарбників і української шляхти

Недоляшок – ополячений українець.

Низ – Великий Луг, лугова й степова смуга в нижній течії Дніпра, що входила до території Запорозького війська.

Веремій. Крутить веремія – чинити бистрі атаки. (прим. авт.)

Хмельниччина – назва історичного періоду 1648–1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.